— У квітні буде вже три роки з дня відкриття салону. Інколи мені не віриться, що я це зробила, що усе вдалось. Але це не просто так, мало хто знає скільки роботи стоїть за всім цим, — каже власниця салону "MM STUDIO" Марія Макарчук.
Понад 10 років жінок працювала медичною сестрою у Тернопільській обласній лікарні. Під час декретної відпустки допомагала чоловікові у роботі на ринку. А коли із декрету повернулась на роботу в лікарню, зрозуміла, що це не те, чим вона хоче жити та почала втілювати мрію в реальність. Успішний бізнес жінка поєднує з вихованням 10-річного сина. Вона каже, що якщо є бажання, то можна встигнути усе. На те ж і є жінки.
— Я завжди думала, що у мене буде власна перукарня і я буду робити зачіски. Вийшло трішки не так. Починалось все з того, що я вирішила піти на курси нарощення вій. Потім два роки брала кабінет в оренду в одному з салонів Тернополя. Перший рік було важко, бо роботу медсестрою я не залишала. Було таке, що одразу після нічної зміни в лікарні, я ішла в салон, бо мала записи. І фізично, так, це втомлювало, але я знала заради чого я все це роблю, — ділиться співрозмовниця.
За словами жінки, задоволені клієнтки — це те, що завжди додавало натхнення.
— Я отримувала задоволення від того, що людина підіймалась з мого крісла і одразу більше подобалась сама собі. Мені безмежно подобається створювати оцей "Вау-ефект", робити жінок впевненішими, щасливими — розповідає вона. — Тому і вирішила, що потрібно іти далі та працювати у власному салоні.
Марія Макарчук розповідає, що довго не наважувалась повністю покинути медичну сферу, а коли таки вирішила, що більше в лікарню не повернеться — поставила собі за мету за два роки відкрити власний салон. І їй це вдалося.
— Хотілось мати свою справу, не залежати від чоловіка, не працювати на власника салону, в якого орендуєш кабінет. Тому в один вечір я просто все розписала та взялась за роботу. Спочатку ми знайшли приміщення на "Дружбі", я подивилась його і наче все нормально, ми дали завдаток, але душа до нього не тяжіла. А потім випадково чоловік натрапив на приміщення на Глиняній. Звісно, я б хотіла працювати десь в центрі, але коли я побачила його, то все було наче з моєї уяви: великі вікна та коричневі двері, — говорить вона.
Мрія виявилась мрією лише зовні. Оскільки до салону там був магазин роботи перед відкриттям було дуже багато.
— Ми вдвох з чоловіком фарбували стіни, я надягала капелюх із газети і сама бралась за фарбування. Чоловік сам робив чимало меблів для салону. Ремонт допомагали робити друзі чоловіка, — говорить жінка. — Чи багато грошей потрібно щоб відкрити салон? Не знаю чи багато, але вкладати потрібно у кожну справу. Поки я робила процедури, коли була на оренді, підзбирувала кошти. Я знала, що нічого не буває одразу. Салон облаштовували поступово: я заробляла і перекривала витрати.
Перед тим, як відкривати салон, жінка почала збирати команду. Коли студію відкривали, працівників було четверо. Зараз працівників 11, але Марія досі продовжує і сама працювати.
— Я знаю випадки, коли люди, які відкрили салон, самі вже не хочуть працювати. Але це не про мене. Я можу взяти вінника і підмести, коли потрібно, зрозуміло, що виконую чимало менеджерської роботи і разом з тим продовжую приймати клієнтів, — розповідає власниця салону. — За три роки у нас звільнилось лише троє працівників. І то лише через власні сімейні обставини. Такого, аби люди приходили-йшли немає. Не знаю, чи мені вдається їх згуртовувати, чи вони самі просто класні люди, але колектив у нас дуже дружній. В нас мета — бути командою і "тягнути" в одному напрямку, а не кожен в свій бік. Ми одразу домовились, що працюємо чесно, не ображаємось на правду, допомагаємо один одному. Ще є таке правило: не обговорювати інші салони. А для чого? Люди приходять до нас відпочити. Тому популярні теми для розмов: коронавірус, моді і погода.
На запитання "Чи вибагливі ваші клієнти?", Марія Макарчук посміхається. "Мої — найвибагливіші", — жартує вона. І переконує, чим вибагливіші клієнти, тим більше стимулу рости.
— У мене є люди, які приходять по 5 років. І не залишають мене, отже я таки відповідаю їх вимогам. А на початку вони могли продивлятись кожну війку, чи правильно все ти їм зробила, — каже вона. — Були клієнти, яких я не могла взяти на той чи інший день, бо у мене все "забито", і відправляла їх до іншого майстра з мого салону, а вони дивились з недовірою, бо дівчатка щось по-іншому робили із процесів. Я була впевнена в тому, що вони усе зроблять ідеально, бо я завжди кажу: Ти можеш робити по-своєму, але зроби це добре.
Власниця салону ділиться, що бути керівником — це ще й неабияка відповідальність. Адже ти повинен думати про все: оренда, реклама, зарплата, прибирання, комунальні платежі і найголовніше — кожен клієнт.
У Марії Макарчук 10-річний син. Жінка каже, що якщо є бажання та підтримка, поєднувати роботу та сім`ю можливо.
— Так, я справді дуже багато часу проводжу на роботі. Звісно, зараз вже трохи по-іншому все, а коли лише відкривала салон, то боялась, що можу пропустити якісь моменти в тому, коли син дорослішає. Але, Слава Богу, цього не сталось. Він завжди усе розуміє і ділиться всім зі мною. — каже жінка. — Дуже багато тут також означає підтримка чоловіка. У нього своя справа, в мене своя. Він мене підтримує — я підтримую його. Взагалі, я не знаю чи зважилась би коли-небудь на такий крок. Так і будується, мабуть, справжня сім`я. Важлива також підтримка та розуміння батьків. У мене це є і я щаслива. Бо коли маєш підтримку, можна і гори перевернути.
Читайте також:
Я успішна! Разом з мамою відкрили перший магазин екотоварів: історія успіху тернополянки
Я успішна! Тернополянка Інна Бучинська вміє зробити домашніх улюбленців красивими
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 19 від 7 травня 2025
Читати номер
Бажаємо ще більше успіху
Любимо і радіємо разом з тобою
Так тримати💐💐💐