Оксана Малецька: "Мене веде Господь і провідна зірка"

Слухаючи кришталево чистий спів Оксани Малецької, диву даєшся, звідки у такої тендітної панянки такий сильний голос? Виявляється, що у неї співає вся сім’я, хоч стати артисткою зважилася лише вона.
Красу голосу Оксани Малецької помітили не лише у філармонії, взявши її у штат, а й у драмтеатрі, де вона дебютувала у “Гуцулці Ксені”. А цього року зіграла ще й Наталку Полтавку.
Перед прем’єрою сів голос
- Нещодавно ви зіграли Наталку Полтавку в однойменній виставі, яку поставив у Тернополі відомий режисер Федір Стригун. Як ви працювали над цією роллю?
- Я дуже переживала. Важко було взятися за цю роль, оскільки у виставі задіяні актори, які мають звання заслужених і народних. Я не маю акторської освіти, тому мені було страшно. Боялася реакції маестро Стригуна. Проте, у процесі роботи над виставою, побачила, що він дуже добра людина, оскільки вміє знайти підхід до кожного.
Зокрема щодо мене я помітила, як він переживав і досить лояльно ставився до моїх прогріхів. Під час останніх репетицій Федір Стригун підбадьорював мене, казав, що все гаразд.
Найбільше я переживала за репліки, оскільки мені було трохи важко переключатися зі співу на розмову. А ще перед прем’єрою у мене сів голос через репетиції із трьома акторськими складами, задіяними у цій виставі. Тому думала, що взагалі не зможу виступити. Але, на щастя, все обійшлося.
- Судячи з реакції публіки та аншлагів, вистава таки вдалася. Скажіть, які відгуки вам доводилося чути про вашу роль?
- Це були схвальні відгуки. Принаймні поганих я не чула. Дуже вдячна своїм партнерам по сцені, які мене підтримали. Особливо Олені Коцюлим і Володимиру Ячмінському.
- А над кар’єрою актриси ви, бува, не задумувалися?
- Ні, не думала. Чесно кажучи, поки що я не увійшла в смак. До того ж у театрі - свої правила.
Гарний голос — від батьків
- Дивлюся на вас і дивуюся, звідки у такої тендітної молодої жінки такий сильний голос?
- Свій голос я успадкувала від батьків. Вони в мене обоє гарно співають. У мами — красиве сопрано. Вона співає в церковному хорі та в ансамблі, а в батька — бас. Колись він грав на трубі на весіллях, закінчив культосвітнє училище. У брата теж чудовий бас.
- То, мабуть, ви співаєте з пелюшок?
- Із дитсадка. А згодом, вже у школі, мене почали возити на різні конкурси. Там я зазвичай отримувала перші місця.
- На якому інструменті грали в музичній школі?
- На скрипці. Мої батьки дуже хотіли, щоб я стала професійним музикантом. Але я знала, що це не моє, тому вирішила навчатися на вокальному відділі. У консерваторію вступила сама, хоч ніхто не вірив, що безплатно й без попередньо закінченого музичного училища.
- Хто був вашим викладачем вокалу?
Лариса Кривоцюк. Вона дуже добре знала і викладала свій предмет. Водночас була дуже вимогливою, тому ми всі плакали від хвилювання. Проте для себе я взяла від неї дуже багато. Пані Лариса дала мені хорошу вокальну базу.
Мріє відпочити на морі
- Свою співацьку кар’єру ви розпочали нещодавно. Які цілі поставили перед собою? Яких висот прагнете досягнути?
- Мене по життю веде Господь. Відчуваю, що Він мені допомагає у всьому. А ще у мене є своя провідна зірка. Тому я ступаю тим шляхом, який мені вказує Всевишній. При цьому не ставлю перед собою жодних цілей і не йду трупами.
- Що означає для вас спів?
Це моє життя. Я не знаю нічого, крім цього. Хоч є люди, які не вважають спів професією і не розуміють, як можна втомитися від цього. Проте, мабуть, у кожного співака бувають моменти, коли відчуваєш величезну втому.
Наприклад, після численних репетицій і прем’єрних показів “Наталки Полтавки” я почувалася так, немовби мене побили палками. Голос “сіпався” через те, що я не давала йому відпочинку.
- Чи бувало так, що ви втрачали голос? Що тоді робили?
Так, траплялося й таке. Перед своїм сольним концертом, що відбувся в Тернопільській філармонії в березні минулого року, я так нервувалася, що повністю втратила голос за кілька днів до виступу. У відчаї вже й не знала, що робити. Ліки не допомагали.
На щастя, одна знайома порадила мені якийсь диво-препарат. Як згодом з’ясувалося, він навіть не був зареєстрований в Україні. На свій страх і ризик я вирішила приймати його і голос таки повернувся. Після того випадку, навчена гірким досвідом, намагаюся більше не доводити себе до такого стану.
- Уявляю, яке полегшення ви відчули після того концерту…
- Так, я дійсно відчула неабияке полегшення. До того ж отримала велике моральне задоволення і потужний заряд позитивної енергії від спілкування з публікою. Завжди, коли я виходжу на сцену, то стараюся всі свої емоції передати глядачам. Тому коли чую оплески і бачу задоволені обличчя людей — це для мене щастя. У такі моменти я отримую задоволення від своєї роботи.
- А як щодо відпочинку?
- Коли буде відпустка, мрію податися на море, де зможу розслабитися, відпочити, набратися нових сил.
Розмовляла
Леся ЗАМОРСЬКА,

Довідка
Оксана Малецька народилася 18 серпня 1983 р. в м. Зборів. Закінчила місцеву гімназію.
У 2001-2007 рр. навчалася у Львівській державній музичній академії ім. Миколи Лисенка (спеціальність “Вокал”).
Із 2007 р. — солістка Тернопільської обласної філармонії.
У репертуарі - арії з опер композиторів світової та української класики, народні пісні.
У 2009 році мала сольний концерт разом із Дмитром Кокотком.
Зіграла роль Ксені в музичній виставі “Гуцулка Ксеня”.
У 2010 р. зіграла Наталку Полтавку в однойменній комічній опері, поставленій народним артистом України Федором Стригуном у Тернопільському драмтеатрі.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.