Тернопільський тамада Андрій Голда каже, що традиційні конкурси на весіллі вже віджили себе

Андрія Голду можна назвати дорогим тамадою, бо за весілля він бере від 250 до 450 доларів. Хлопець каже, що є одним із законодавців "моди" на весільні розваги у Тернополі. Про найцікавіші весільні конкурси, випадки і приколи він розповів нашому кореспонденту.
Не готує сценарію
- Які програми ви готуєте для тернопільських весіль?
- Програми я ніколи не готую і не маю наперед підготовленого сценарію. Імпровізую на місці. У мене є кілька конкурсів, які я особливо люблю.
- Це традиційні розваги?
- Традиційних я намагаюся уникати. Я вважаю, що вони можуть образити людину або завдати шкоду її здоров'ю. До вульгарних конкурсів зараховую "перекачування яєць", танець із віником, "качалку". До травматичних - танець із ремінцем, "копану" польку. Такі розваги вже віджили себе. Раніше здебільшого весілля робили в селі, гості були напідпитку і травм сильних не отримували. А зараз не так. Кожен конкурс має бути маленьким шоу, інколи костюмованим. Різні гості - різні конкурси. жителів, інші - для лікарів або бізнесменів. Зовсім інакші - для чиновників і депутатів.
- Що у вас за конкурси?
- Ідеї розваг беру з життя або з КВНу, де грав ще зі школи. Мені подобається організовувати рольові ігри. На весілля я йду в повному "обмундируванні". На плечах 70-літровий рюкзак, а в руках - китайська сумка найбільшого об'єму. Вона має вміщати реквізити для конкурсу "Лебедине озеро".
- Гості танцюють балет?
- Щось дуже близьке до того. Я вибираю трьох кращих друзів нареченого і кажу, що нині їхній товариш звив собі невеличке гніздечко, а вони ще вільні лебеді. Прошу їх "провести" його холостяцьке життя і виконати "лебедину пісню". Але замість пісні прошу показати танець. Даю їм балетні "пачки", в яких вони танцюють. В кінці суперприз - чоловічі стрінги.
- А які ще смішні розваги люблять тернополяни?
- Серед улюблених - "лижна естафета". Із двох команд виграє та, яка швидше проїде від старту до фінішу, об'їжджаючи ялинки. "Родзинка" конкурсу - маленькі лижні комбінезончики. Інколи гості-глядачі від сміху просто плачуть. А от учасниками керує справжній азарт. Цю естафету можна проводити і взимку, і влітку. Ще тернополянам дуже подобається конкурс "Євробачення". Я готую спеціальні костюми для образів Вєрки Сердючки, Бориса Моісєєва та інших артистів. Виграє той,  кого обере більшість гостей.
- Молоді теж змагаються?
- Звичайно. Для них є, наприклад, гра "Сканер думок". Я беру друшляк, чіпляю до нього різнокольорові дротики - антени. Моя маленька помічниця із залу одягає друшляк на голову молодого і запитує, що думає про нього теща. У відповідь лунає музика: "Сама не знаю почему, но ты мне нравишься..., но ты увидишь и поймеш, что я хорошая". Однак для молодих я більше раджу організовувати "спецефекти".
Молоді кують підкову
- А що цікавого можна вигадати для наречених?
- Минулого року я запровадив нову "фішку" - важкий дим. Коли молода пара танцює, ми ставимо навколо них серце зі свічок і запускаємо дим. Він стелеться по землі і сягає колін. Виглядає, мовби в молоці світиться серце. Щоправда, це дорогувате задоволення. Потрібно орендувати спеціальну машину, котра випускає цей дим. Година її оренди обходиться у 800 грн.
Новинкою минулого сезону у Тернополі був весільний коваль, який кує з молодими підкову на щастя. Я його привіз аж з Білорусі. З собою на весілля він возить виїзну кузню.
- У нас ковалів бракує?
- У Тернополі є такі, які можуть гарно кувати, але вони не вміють з цього зробити шоу. А цей чувак кує і розповідає купу історій, доки молодий лупить по тій підкові, а молода загартовує її. Кожен із гостей отримує цвяшок, який там же й виковує. Задоволення дороге, але зате яке шикарне...
- І часто його замовляли?
- Двічі. Одного разу коваль приїжджав на весілля доньки підприємця Рибака. Другий раз - коли одружувалися Віктор Паньків і Наталія Плесюк. Є у мене ще одна "божевільна" ідея - фаєр-шоу. Це танці на відкритому майданчику вночі з факелами, феєрверками...
- А щось традиційне на весіллі залишилося?
- Танець із вельоном. Хоча і тут я втілив ідею з Європи. Адже вельон традиційно вважають оберегом молодої сім'ї, бо він захищає від усього злого. І коли молода уже перетанцювала з усіма, я запрошую наречених заховатися під вельоном. Вмикаю романтичну пісню, роблю в залі спеціальну блакитну підсвітку, де вельон аж світиться блакитним сяйвом. Видовище дуже ефектне. Б'ються під
рок-н-рол
- Що головне для тамади?
- Зробити свято незабутнім. А ще - попередити усілякі негаразди.
- Це ви про бійку?
- Навіть це. Пригадую, що якось на весіллі я помітив, що серед чоловіків починається бійка. Я беру мікрофон і прошу музикантів грати рок-н-рол. Оператор це знімає. Я стою біля учасників і роблю свої коментарі. Це все виглядало "обалдєнно" прикольно. Саме після цього бійка стихла.
- А чого не повинен робити тамада?
- Усю увагу брати на себе. Весілля - це свято двох наречених. А ще він не має права напиватися і грубіянити. І навіть з неприємних ситуацій повинен виходити жартуючи.
- Коли ще буває важко проводити дійство?
- Якщо "різношерста" компанія не хоче бавитися. Мовляв, це нижче їхньої гідності. Гості хочуть, щоб їх бавили без їхньої участі. Але тамада не є клоуном, він має дати змогу відпочити, щоб запрошені самі брали участь у дійстві.
- Чому ви вирішили стати тамадою?
— Я не вирішував - просто так сталося. Ще з часів школи грав у КВН. В інституті з другого курсу вів вечірки та дискотеки. Але весілля вести боявся. Мені здавалося, що це архіскладно через наші традиції. Після закінчення вузу я сам одружився і побачив, що це не так вже й складно. Провів одне, друге, третє весілля. Мені сподобалося. Відтоді пішло і поїхало...

Курйози тернопільських весіль

Непередбачувані ситуації на весіллях трапляються часто, розповідає Андрій Голда.
- Якось на одному з весіль дружка тонким підбором проткнула ногу молодій, - пригадує він. - Нога боліла, і ходити наречена вже не могла. Ми заховали молоду в комірчину, а гостям сказали, що її вкрали.
Тим часом Андрій зателефонував колезі, котрий працює у "швидкій". Той за кілька хвилин приїхав, але звичайною машиною. Рану дівчині знеболи, і ніхто нічого не запідозрив.
Іншого разу, на весіллі своєї сестри, Андрій помітив, що зник 76-річний дідусь. Родичі викликали міліцію, бо дуже хвилювалися за старенького.
- Свято ледь не зіпсувалося, - пригадує він.
Насправді дід вийшов із приміщення ресторану, не зорієнтувався і випадково зайшов в інший ресторан. Там також було весілля. Він тихенько присів за стіл. Його запитали, до кого він прийшов. Старенький відповів, що на весілля до внучки. Звісно, з-за столу його не вигнали.
А якось довелося рятувати і зовсім анекдотичну ситуацію, пригадує тамада. Тернополянин одружувався зі звичайною сільською дівчиною. Після весілля молоді стали перед гостями. Наречена просить слова і каже: "Дорогі гості, дякуємо, що прийшли. Вибачайте, якщо щось було не так, я перший раз заміж виходжу. Буде другий раз - буде ліпше". Після цих слів половина гостей ледь стримує сміх. В іншої половини очі наливаються кров'ю. А молодий - шокований. Молода дружина на той момент вже сама розуміє, що "ляпнула" зайве.
- Так ми випробовували терплячість молодого, - врятував ситуацію тамада. - І він відреагував, як справжній джентльмен. Оплески молодому!
Таких ситуацій щоразу трапляється чимало, зазначає пан Андрій. І головне тут - вчасно зорієнтуватися, виправити ситуацію і врятувати весілля.