- З 1 вересня 2017 року впроваджують концепцію нової української школи,- розповідає начальник управління освіти і науки Тернопільської ОДА Ольга Хома. - Всі ми знаємо, що це питання зараз є дуже актуальним. 

Діти, які 1 вересня підуть в перший клас та вчителі перших класів будуть новаторами, які і випробовуватимуть концепцію нової школи.

- Дуже важливо як це сприймуть педагоги та керівники шкіл у районах, чи готові вони взагалі працювати за новою концепцією, - каже пані Хома. - 2017-18 роки є пілотними, щоб подивитись як працюватиме програма. Але першочергове питання - робота малокомплектних навчальних закладів. Де голови адміністрацій, районних рад не готові реформувати такі заклади.

Фінансування на такі заклади йде з освітньої субвенції, яку, як пояснює пані Хома, можна було б використати не лише на заробітну плату, а й на покращення матеріально-технічної бази у школах. 

Зараз у Тернопільській області є 183 малокомплектних школи різного рівня. У школах 1-ого рівня в 1-4 класах навчається менше 10-ти дітей. У школах 1-2-го рівня навчається менше 40-ти дітей і 1-3-го рівня - менше 100 дітей.

- На жаль, статистика є досить невтішною, - пояснює пані Хома. - Бо у 2017 році один учень в малокомплектній школі коштує від 40 до 60 тисяч гривень. А з держбюджету виділяють 9600 гривень. Все решта фінансуємо ми, а потім звертаємось в управління освіти з проханням виділити додаткові кошти. Розуміючи, що на місцях ми нічого не робимо. Тому є важливим питання децентралізації. Коли кошти ми віддаємо на місця і працюємо з тими коштами, які маємо. 

Як пояснює пані Хома, ніхто 183 школи в один момент не закриє. Це потрібно робити поступово та планомірно.

- Починати потрібно з тих шкіл, де є троє учнів, а де 10 - то їх залишати, - каже жінка. - Або понижувати вступи до цих закладів, або приєднувати до інших. Ніхто не говорить, що все закрити потрібно в один момент. 

Ще одним етапом реформи освіти в рамках децентралізації є створення нової сітки опорних шкіл. Для оптимізації навчального процесу та економії у великих населених пунктах тепер працюватимуть головні, тобто опорні школи. В яких будуть компʼютери, медіатеки, лабораторії і спецкласами для навчання страшокласників. Їх із сіл возитимуть автобусами. При таких школах будуть філії - сільські школи для молодших класів. 

- Створення опорного навчального закладу - це бажання обʼєднання територіальної громади чи самого району, - каже Ольга Хома. - Якщо немає бажання, то ніхто його не створить. Директори навчальних закладів якоюсь мірою переживають, не за якість освітніх послуг, а за те, що що стануть заступниками.

На опорні школи минулого року з обласного бюджету виділили більше 15 млн грн. Як повідомляє пані Хома, зараз обʼєднані територіальні громади отримали більше 50 млн на розвиток освіти.

- Тобто за ці кошти можна купити і шкільні автобуси, і облаштувати кабінети в школі, - продовжує Ольга Хома. - Але це на розгляд голів обʼєднаних територіальних громад. На що в першу чергу я наголошую - зазвичай ці кошти видають на ремонти. Я розумію, що у школах не робили ремонт 25 років, але перш за все ми маємо дати якісну освіту, а вже потім робити інші речі. 

У Тернопільські області юридично зареєстровані уже 15 опорних шкіл, 4 заклади перебувають на реєстрації. Тобто до кінця року буде 19 опорних навчальних закладів.