Червоний кит, Діснейленд, сміттєпереробний завод. Топ нереалізованих масштабних проєктів у Тернополі

Ці ідеї в різні роки пропонували архітектори, депутати, історики та пересічні тернополяни. Але досі жодна з них не реалізована. 

Реконструкція Тернопільського замку

Проєкт реконструкції Тернопільського замку представили ще в листопаді 2017 року. Раніше в тому ж році під час розкопок поблизу замку археологи виявили нові оборонні споруди та пам’ятки давнини.

20 листопада 2017 року науковці показали, як міг виглядати замок у XVI столітті та продемонстрували можливий проєкт його реконструкції.

Великий зондаж навколо замкової території та пониження території на чотири метри, зокрема і там, де знаходиться ресторан «Максим», адже понижуючи рельєф, можна показати реальну висоту та велич замку.

Сходи Гронського демонтувати не збиралися, але і в самому замку науковці помітили недоліки, які пропонували вирішити.

– Заміна покрівлі, адже сьогодні оцинкована бляха – це вже не  замок, – пояснював архітектор Юрій Вербовецький. – Має бути черепиця відповідного кольору. І другий момент, на тих резолітах, що зараз не сприймаються як вежі, потрібно підняти дахи.

У планах – повністю відновити вікна замку, навколо замку – мури, до яких через фонтан «Сльози Гронського» пролягатиме місток, що слугуватиме оглядовим майданчиком.

Та після демонстрації проєкту про нього забули. Чи грошей не знайшли... Інформацію про кошти, необхідні для його реалізації, нам знайти не вдалося.

Діснейленд у парку «Топільче»

Були в Тернополі й проєкти Всеукраїнського масштабу, як «Діснейленд» у парку «Топільче». У далекому 2010-му році бізнесмен Василь Лило перед виборами міського голови анонсував можливе будівництво такого грандіозного комплексу в Тернополі. Але це була лише передвиборча обіцянка, якій не судилося бути. 

За словами бізнесмена, він мріяв про створення такого закладу відпочинку, де могли б провести дозвілля дорослі та діти. Там було б декілька атракціонів: сімейні, дитячі та екстремальні, а також кінотеатр. «Діснейленд» дав би змогу отримати роботу 500 працівникам

Пан Лило стверджував, що для реалізації проєкту навіть знайшли інвесторів, що готові були вкласти в нього 10-12 мільйонів євро, а обладнання для атракціонів хотіли привезти з Франції, Нідерландів та інших країн.

Однак, після виборів про «Діснейленд» також забули. У 2011 році Василь Лило розповів журналістам «20 хвилин», що реалізація проєкту зупинилася через земельне питання, адже для «Діснейленду» необхідна площа в один гектар.

Зараз ділянка парку «Топільче», де планували розмістити «Діснейленд», залишається майже в такому ж вигляді, що й десять років тому.

Сміттєпереробний завод

Говорити про сміттєпереробний завод у Тернополі почали ще за каденції Романа Заставного у 2009 році. Тоді ж ту місті мали збудувати першу сортувальну лінію. Навіть казали, що закупили обладнання за два мільйони гривень. Його так і не запустили в експлуатацію, а за декілька років воно заіржавіло. Про це ми писали раніше. 

Та й з розміщенням заводу і компанією-забудовником влада довго не могла вирішити. У 2010 році його хотіли розмістити на території колишнього комбайнового заводу. Британська компанія мала профінансувати його будівництво, яке вартувало тоді 200 мільйонів гривень.

Вже в 2011 році з’явилася інформація, що міський голова Сергій Надал проводить перемовини з італійськими інвесторами. А голова облради Олексій Кайда мав намір залучити інвесторів з Південної Кореї.

У тому ж 2011-му на сесії міськради обговорювали і розміщення сміттєпереробного заводу на об’їзній Тернополя.

2016 рік. Тодішній очільник ОДА Степан Барна заявляв, що китайський бізнес готовий інвестувати кошти у будівництво тернопільських доріг та сміттєпереробного заводу. Чиновники ОДА та міськради давали зелене світло на його будівництво. Більше того, навіть планували виділити для цих цілей землю в межах міста.

Та згодом ідею перероблювання сміття вирішили реалізувати поблизу села Малашівці Зборівського району.

Літом 2019 року на черговій сесії ТМР депутати прийняли рішення про надання земельної ділянки для потужного сміттєпереробного комплексу біля  Малашівців.

І вже в 2020 році на Малашовецькому полігоні запустили сміттєсортувальну лінію, потужність якої становить 150 тонн відходів щодня.

Та ідеї були грандіозніші, адже в 2016 році інвестори обіцяли сміттєпереробний завод, потужністю 500 тонн відходів щодня і це при тому, що в Тернополі щоденні відходи становлять лише 250 тонн.

Реконструкція Старого парку

Позбавитися радянського ідеологічного стилю та зробити парк привабливим для тернополян будь-якого віку. З такою ідеєю тернопільські чиновники планували реконструювати Старий парк у 2018 році.

Тодішній заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра пояснював представникам ЗМІ, що обговорювали вигляд парку з представниками ветеранських організацій, літературних спілок, краєзнавцями. Істориками та художниками протягом п’яти років.

Загалом у парку планували провести зонування та передбачити дві меморіальні зони, одна з яких буде присвячена пам’яті загиблих у Другій Світовій війні, а інша – звитязі українських Героїв та Героїв АТО, а також третю  – рекреаційну зону.

Спочатку Старий парк планували реконструювати у 2018 році. 

У 2019 році архітектори запропонували дещо змінений проєкт реконструкції, але з тими ж двома меморіальними та рекреаційною зонами. Тоді ж в рамках реконструкції парку планували встановити інклюзивний дитячий майданчик з боку вулиці Генерала Шухевича.

Наразі парк і досі перебуває на реконструкції. Єдині зміни, які відбулися в ньому – встановлення дитячого та спортивного майданчиків.

А як виглядає Старий парк зараз, читайте в нашому матеріалі: Мертві птахи та купи сміття: у "Старому парку" тільки фільми жахів знімати. Ми перевірили

Будівництво Тернопільського аеропорту

Обіцянками відновити аеропорт Тернополя вже понад десять років годують представники різних політсил. Аеропорт, між іншим, функціонує з 1960 року і раніше виконував авіарейси до Києва, Москви, Одеси і багатьох інших міст. Та кризовий період 90-их відбився і на ньому.  Відтоді в аеропорт прибувають лише чартерні рейси.

Відродити рух літаків пробували і в 2010 році.

У 2019 році тодішній міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що потенціали тернопільського летовища є надзвичайно високими з точки зору туризму і тому воно має шалені перспективи розвитку.

Нині  ж аеропорт перебуває в доволі непривабливому стані. На підприємстві досі висить борг перед місцевим бюджетом, який сформувався із 2010 по 2016 роки, коли платили лише зарплату, а не платили відрахування з неї.

Знову про це заговорили к 2021-му: Обіцянки вже чули, коли літати будемо? Ми дізналися, що потрібно, аби реанімувати тернопільський аеропорт. В обласній програмі розвитку аеропорту «Тернопіль» на цей рік закладено 8,1 млн грн, які будуть спрямовані на його погашення.

Чи будуть цьогоріч істотні зрушення щодо відновлення аеропорту, покаже час. А ми продовжуватимемо слідкувати за ситуацією.

Будівництво бібліотеки в Тернополі

Цьогоріч довгобуд обласної бібліотеки «святкує» черговий ювілей. Вже 35 років бібліотеку будують-будують і ніяк не добудують.

А починалося все в 1986 році. Прогресивні плани тодішньої влади розбилися об жорстокі реалії життя. Адже збудувати споруду планували за три-чотири роки.

За умови постійного фінансування вона вже мала бути у 1990 році.

– Наприкінці 80-их років фінансування капітального будівництва вже почало припинятися, було зменшено об’єми фінансування, – розповів представникам ЗМІ архітектор та автор проєкту Олег Головчак.

У бібліотеці мав бути вестибюль, гардероб, конференц-зал, технічні приміщення, абонентський відділ та сховище.

Добудувати споруду в різні роки обіцяли різні політики, але слова так і залишилися лише словами.

Так, ще в 2006 році тодішній нардеп від Тернопільської області Василь Деревляний говорив, що субвенцію на очисні споруди у Тернопільській області та завершення будівництва обласної бібліотеки до кінця 2007 року закладено у подання на держбюджет за 2007 рік.

У 2011 році в приміщенні бібліотеки міг функціонувати Західний міжобласний банківський регіональний центр. Обласне управління НБУ зацікавилося приміщенням.

Якби Нацбанк і влада області домовилися про довгобуд, то обласна бібліотека змогла б отримати приміщення теперішнього управління НБУ в області, а обласний бюджет — 40-80 млн грн доплати. Але не домовилися…

Яке майбутнє чекає на бібліотеку, поки невідомо. У 2020 році автор проєкту Олег Головчак пояснив, аби добудувати приміщення, потрібно щонайменше 150 мільйонів гривень. До того ж приміщення, де мали бути читальні зали, вже затемнює багатоповерхівка.

Червоний кит

Цей проєкт швидше смілива фантазія, яку так і не втілили в реальність. У 2016 році тернополянка Дарія Веретюк запропонувала розмістити на Ставі і подала цю ідею на «Громадський бюджет».

Полігональний кит мав бути завдовжки 33 метри, світитися вночі та відтворювати «співи китів».

Проєкт не ніс в собі прихованого сенсу, але як зазначала авторка, він приваблював би туристів не тільки з України, але й з усього світу.

Вартість червоного кита – 370 тисяч гривень.

«За» в проєкті «Громадський бюджет» проголосували 105 осіб.

Переможцем червоний кит так і не став, але в 2016 році точно був одним з найнеординарніших проєктів.

А про які невтілені в життя проєкти пам'ятаєте ви? Пишіть в коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.