День Валентина: зворотній бік свята

Метушня та ажіотаж навколо Дня Валентина чи Дня закоханих приносить задоволення далеко не всім людям. Хтось самотній, хтось просто не вважає цей день святом, а когось це відверто дратує.

Якщо ви з тих людей, для яких це звичайний будній день, а усілякі святкування та валентинки вважаєте дурнею, тоді ці антивалентинки вас повеселять.

Фото 1 з 5

А до антивалентинок пропонуємо авторську притчу про "Дівчину та Принца" від засновника Східноєвропейського інституту коучингу, доцента Українського католицького університету, кандидата філологічних наук Ігора Папуші.

Жила собі Дівчина, що чекала на Принца. Вона почувалася дуже самотньою.
Вона читала про принців у книгах, які потрапляли їй до рук. Вона знала, як виглядають принци, що вони роблять, чого вони не роблять, на чому вони їздять і де їх можна зустріти, але ще ніколи вона не зустрічала жодного принца. Це засмучувало Дівчину. Їй здавалось, що життя її минає намарне. Щодня вона виходила на свій балкон і вдивлялася, чи не їде бува її Принц. Вона була переконана, що лише з ним може бути щасливою.
Одного разу в двері її кімнати постукали. Серце Дівчини стрепенулося. Вона подумала, що це її Принц. В уяві миттю промайнуло їхнє майбутнє щасливе життя - весілля, чудова сукня, море квітів, розкішний будинок, народження діток, мандри світом, безмежне кохання.
Вона з трепетом відчинила двері. На порозі стояв молодий чоловік. Він зовсім не був схожий на принца. У нього не було корони, плаща і шпаги. І приїхав він певне не на білому коні.
Дівчина засмутилась. Знову не він. Чоловік щось говорив, говорив, а Дівчина уже нічого не чула - якщо це не принц, ніщо не має значення.
Раптом Чоловік замовк, повернувся і пішов. Дівчина зачинила двері і заходилася знову чекати свого Принца. Вона почувалася дуже самотньою.