Коли у Тернопіль приїжджали на роботу навіть з Росії

Бавовняний комбінат у нашому місті був одним із трьох найбільших в Україні поряд з Херсонським ордена Леніна та Донецьким імені ХХV з’їзду КПРС бавовняними комбінатами. І в 1985 р. ці три підприємства у перерахунку на кожного жителя тоді ще УРСР випустили 79 квадратних метрів тканин.
Комбінат мав 17 гуртожитків
- Територія підприємства - 70 гектарів, а всі три фабрики розташовані під одним дахом. Це площа 22 гектари, - розповідає голова правління ВАТ “Текстерно” Катерина Александрова.
Збитків Тернопільський бавовняний зазнав під час розпаду СРСР.
Катерина Александрова працює на бавовняному комбінаті з часу його відкриття.
- Я закінчила училище у Чернівцях і за направленням пішла сюди на роботу, - говорить вона. – Комбінат забезпечувало кадрами училище №2, що розташоване на вулиці Текстильній. Тепер воно перепрофілювалося.
На бавовняному комбінаті працювали як тернополяни, так і жителі довколишніх сіл. А дехто приїздив у Тернопіль з інших республік Союзу. У такому випадку працівники перебиралися на нове місце сім’ями. Комбінат мав 17 гуртожитків, саме тих, із приватизацією яких виникали проблеми у минулі роки: жителі гуртожитків і пікетували перед міськрадою, і зверталися у Кабмін. Тоді люди не думали, що виникнуть проблеми.
До часів незалежності багато працівників ХБК (скорочення від російського хлопчато-бумажный комбинат - прим. ред.) уже встигли виїхати з Тернополя. Одначе вони досі зберігають у родинних альбомах багато фото уже понад півсторічної давності.
- Я жителька Калуша Івано-Франківської області. Нещодавно я відвідувала рідних у Тернополі. У вашій газеті прочитала про конкурс старих фотографій. У 1968-69 роках я працювала в Тернополі ткалею на ХБК. Висилаю вам знімок, - пише Марія Ковалишин.
Тканини возили навіть арабам
У 1960-ті і наступні десятиліття бавовняний комбінат був справжнім гігантом.
- Випускали 160 мільйонів погонних метрів тканин. Це сатини, б’язі, тканини для робітничого одягу, відбілені, набивні, лакобавовняні, - розповідає Катерина Александрова. - Тканини продавали у всьому Союзі. Експортували їх і за кордон, наприклад в Італію та Об’єднані Арабські Емірати.
Одразу ж після запуску виробництва на комбінаті працювали 9500 робітників, а тепер - 1300.
- Підприємство втратило мільйони радянських рублів, адже заплатило за сировину, Союз розпався, сировини не привезли і грошей не повернули, - продовжує пані Александрова. - Загалом сировину возили із Середньої Азії: Туркменістану, Узбекистану...
Утім, незважаючи на кризу 1990-х, ХБК не закрили, а в 2002 р. для нього знайшли київського інвестора. Відтак тепер ВАТ “Текстерно” постачає свої вироби не тільки в Україні, а й у країни Прибалтики, Росію, Молдавію, держави колишньої Югославії, Польщу та Італію.
Після роботи - спорт і пісня
Організовували для працівників бавовняного не тільки роботу, а й дозвілля. Комбінат мав свої спорткомплекс, палац культури, хор, художні колективи. Охочі могли ходити навіть на заняття з бальних танців.
- Після зміни ходили на волейбольні чи футбольні майданчики, організовували вечори, зустрічі з ветеранами, ходили у військову частину, - говорить працівниця комбінату з 1974 р. Ольга. - Були і фестивалі, адже ми дружили з колегами із Болгарії. Вони приїздили до нас, а наші - до них.
Їздили працівники і на спільні екскурсії та відпочинок. Хор бавовняного з українськими піснями їздив навіть за кордон.
- Ми не мали свободи голосу, але було якось веселіше. Адже тепер говорять багато, а толку немає, - продовжує пані Ольга. - Окрім того, колись на комбінаті було багато молоді, а зараз багато людей пенсійного або ж передпенсійного віку.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.