Московський патріархат біднішає на прихожан

Ключовим документом і основним для переходу з однієї конфесії в інший - є протокол зборів селищної громади, - каже Василь Лабайчук. - Після протоколу, на нашу думку, громада має право користуватись храмом вже із священиком тієї конфесії, яку обрали.

На Тернопільщині понад десяток громад Московського патріархату мають намір перейти  до Київського, кажуть в УПЦ КП. Причина цього – бажання молитись своєю рідною мовою, війна з Росією та незгода із  діям та поведінкою  деяких священників МП. 

Одначе сам процес переходу не безболісний. Щоби не допустити саме переходу, як кажуть ініціатори цього процесу, прихильники Московського патріархату вдаються до провокацій, залякування та силового протистояння.  Про це розповіли на прес-конференції в управлінні Тернопільської єпархії УПЦ КП 16 червня за участі представників громад, що наразі  переходять з одного патріархату в інший. 
– Почалось все три роки  тому, – розповідає Володимир Назарчук, представник прихильників Київського патріархату у Башуках Кременецького району. – З третьої спроби ми зібрали списки з підписами тих, хто хоче перейти до Київського патріархату. 270 голосів. Але далі було складніше.

Так, на сьогодні, громада ще офіційно не перейшла в Київський патріархат. Затримка – через бюрократію і спроби прихильників МП зірвати процес. Одначе  богослужіння  з недавнього часу уже почали відправляти священики Київського патріархату і українською мовою. Люди, каже чоловік, плакали від радості.

– Вони (прихильники МП – прим. ред.) кажуть, що ми у них вкрали храм. Ні, ми у них не вкрали, – каже пан Володимир. – Нам не подобалась ситуація, коли  ми звертаємось до священика, щоби пом’янув Героїв Євромайдану чи загиблих в АТО, а він відмовляється. Мовляв, треба слухати, ми і так споминаємо невинно убієнних. А кого він споминає, то там не зрозумієш. А людям вже просто тріснув терпець.

«Лякали небесною карою»
Схожа ситуація із переходом у селі Колосова Кременецького району. 
– Я почав то все організовувати, пішов у сільраду, взяв список людей  і пішов по селу збирати підписи, – розповідає житель Колосової Терентій Червінський. – Назбирав  більше 70 підписів. А жінка каже, дай я тобі допоможу та ще я піду.  Її перестріває московський священик,  потовк, забрав зошита. Прийшла жінка додому  і заікається. Я не знав, що роботи.   Викликав міліцію, склали протокол. Всю ту справу зам’яли.

Але після інциденту, за словами пана Червінського, до нього приходили представники МП і погрожували. Окрім того, намагались зірвати процес переходу й іншими методами. Зокрема, кажуть жителі Колосової, залякували вірян небесною карою у разі їхньої підтримки Київського патріархату.

– Ми пробували домовлятись із прихильниками МП про почергові богослужіння, – каже пан Терентій. –  Але вони сказали – то наш храм, і ви туди не зайдете. 
У Московсьокому патріархаті – інший погляд на події.

– Громади у Башуках і Колосовій дійсно розділені. Є прихильники УПЦ і УПЦ КП, – визнає секретар Тернопільської єпархії УПЦ у єдності з МП отець Степан Балан. – У Башуках поки не йдеться про почергові богослужіння, адже останньої неділі вони силоміць зайняли храм, збивши замки. Спершу вони хотіли зареєструвати нову громаду, а потім – перереєструвати приналежність тієї, що існує. Таке зайняття храму, це якийсь фольклор. Будемо звертатися до правоохоронців.
У Колосовій же отець Балан оцінює ситуацію як спокійнішу.

Затримка – через бюрократію
В обох випадках  переходу з одного патріархату в інший, громадам  допомагав “Правий Сектор”. Зокрема, його активісти проводять роз’яснювальну роботу, допомагають з  юридичним оформленням документації та організовують силове забезпечення української громади – йдеться не про силове протистояння, а про охорону порядку.

– До нас дуже багато громад звертається за допомогою у плані зміни їхньої конфесійної приналежності, – каже керівник Правого сектору в Тернопільській області Василь Лабайчук. –  Здебільшого вони переходять  у Київський патріархат.  Хоча є й інші ситуації. Приміром, село Стінка Бучацького району: тут боротьба між греко-католиками та прихильниками московського патріархату. Загалом, нині маємо понад 10 громад, які мають чіткий намір змінити конфесійну приналежність.
Стан речей коментують і у владі.

– Ситуація полягає в тому, що декілька громад виявили бажання змінити конфесійну приналежність. Відповідне право їм гарантує закон, – коментує заступник директора департаменту у правах культури, релігій та національностей Ігор Кульчицький. – Ці питання ми вивчаємо дуже ретельно. Адже відбуваються збори членів громади, збір підписів, ми подаємо запити у райони, до місцевих рад. Звичайно, що добре, коли громада єдина у своїй позиції, навіть під ча переходу. Гірше, коли вона ділиться.

Пан Кульчицький акцентує, що більшість конфліктів на Тернопіллі не є власне релігійними, а виникають через конкуренцію щодо використання культових споруд.

– У релігійних питаннях жителі Тернопілля є дуже толерантними, – каже він. – Але якщо, наприклад поряд зі старою громадою реєструється нова, то вона не має юридичного права на використання храму. Але ж коли церква, приміром, старовинна, то до неї докладалися і ті, хто відділився. Тож виникають проблемні ситуації. У більшості із них примаються рішення про почергові богослужіння, щоб забезпечити конституційні права усіх громадян. Це як у Новоставі Шумського району.

Найгіршими є ті випадки, коли представники однієї громади не пускають до храму представників іншої, пояснює Ігор Кульчицький.

– Щодо Башуків і Колосової, то з обох сіл подали документи про зміну конфесійної приналежності обох громад, – каже він. – Але на Тернопіллі громади переходять не тільки з УПЦ в УПЦ КП, а й з УАПЦ в УПЦ КП і з УПЦ КП до УАПЦ. Змінюють свою приналежність і протестантські громади. У будь-якому випадку хочу наголосити, що проблему, яка виникла в селі, мають вирішити у цьому селі і саме жителі цього села. Без залучення зовнішніх чинників.

Світлана ГРИВАС,
Володимир МОРОЗ

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.