“Я дав свій перший автограф”

Cвою першу головну роль тернопільський актор Сергій Бачик зіграв у мюзиклі “Труффальдино із Бергамо”. Слуга двох панів співав, танцював і заставляв глядачів повірити у те, як важко Труффальдино служити одразу обидвом господарям. Шалена енергетика актора передавалась глядачам і саме тому після мюзиклу актор відчував, що глядачі його сприйняли так, як він хотів – дуже добре. Ми зустрілися з Сергієм Бачиком в його гримерці. І, хоч після прем’єри мюзиклу “Труффальдино із Бергамо” вже минуло кілька днів, у кімнатці ще стоять квіти від шанувальників. – Знаєш, яку фразу я першою сказав на репетиції вистави? – запитує Сергій і одразу ж відповідає. – Я сказав: “Чомусь так тягне в масовку…” Актор каже, що у підготовці вистави було важкувато. Досі Сергій ніколи не співав на сцені, а тут перший вихід на сцену співпав з першою піснею. Це, зізнається актор, було найважче для нього. Втім, одразу після першого прем’рного показу мюзиклу, Сергієві настільки все сподобалось, що єдине, що він міг сказати журналістам про свою реакцію на відіграну виставу, це: “Кльово!”Зараз актор пригадує, що перших кілька ночей після прем’єрних показів від надміри емоцій навіть не міг спати. Безсонні ночі після вистави, як виявилось згодом, були гарантовані й деяким шанувальникам таланту актора.– Вчора я дав свій перший автограф, – посміхається Сергій. – Заходжу в магазин, а продавець мені каже: “Напишіть мені щось, а то, по-моєму, моя дитина ще дві ночі не буде спати!” Ну і я написав: “Від Труффальдино. Щастя!” Я не зна, що писати, коли дитина не спить. Я ж її якимись буквами точно не заспокою! Сергій Бачик приходив до театру поступово. Спочатку кілька років працював монтажником. Спостерігав за виставами з-за куліс. Тим часом старший брат Сергія вже вчився на акторському відділенні. Через те, що любов до театру росла, Сергій вирішив подати свої документи на акторське відділення. Втім, хлопця тоді не взяли. – Хоч я і знав всіх акторів, вони мені не допомогали при вступі, – каже актор. – Взяли мене вчитись лише за кілька місяців. Виявилось, що на тому курсі не вистачало хлопців і тому оголосили добір. Та навчаючись, у Сергія ще була така проблема як армія. Чоловік усвідомлював, що служачи, втратить кілька років навчання. І тоді поступати на акторське відділення треба буде ще раз. А оскільки прийом проводять раз на чотири роки, часу втратиться досить багато. – Я сім разів проходив медичну комісію, – пригадує Сергій. – Мене вже брали і в сухопутні війська, і навіть на морфлот. Але завжди вдавалося якось відійти від “армійської теми”. Та коли актора забирали до армії всьоме, він вирішив таки відслужити. Після належних проводів прийшов на зазначене місце з речами, складеними у рюкзак. І тоді виявилося, що група призовників, з якими мав йти до армії Сергій, таки пішла туди, але… день перед тим. Я кажу – не зрозумів, коли я не хочу йти, то мене беруть, а як хочу – то навпаки, – пригадує актор. – А мені кажуть: “Всьо, ваше дєло вже в прокуратурі!” Питаю, і що, я буду в тюрмі сидіити, чи що? Кажуть: “Так!”Після того Сергій пішов в прокуратуру і там йому сказали, що таки судитимуть. Дали умовно два роки. Закінчення цього терміну якраз співпало із закінченням акторського відділення. Відтак Сергій і “в армії відслужив”, і роки навчання не втратив. – І тепер я завжди думаю про театр, – каже Сергій. – Навіть коли йду на пікнік, чи їду на рибалку, розмова все одно закінчується театром, де б ми з друзями не були. І знаєш, чим більше ми про театр спілкуємся, тим більше ми його розуміємо.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.