Сюди час від часу приходить кожен з нас. Громадські туалети необхідні як тернополянам, так і гостям міста. Часто бажання сходити «по-маленькому» переростає у велику проблему. Адже вбиралень по місту не так вже й багато, особливо у віддалених від центру масивах.
Які умови у туалетах Тернополя, перевірили журналісти у рамках проекту «Інспектор РІА». Отже, для рейду обираємо 8 пунктів. Локація – центр міста, де є найбільше скупчення людей. Ми перевірили вбиральні у вокзалах, лікарнях, поліклініках, парку. Користувалися державними будівельними нормами «Громадські вбиральні. ДБН Б.2.2-5:2011 та наказом МОЗ “Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу» Благоустрій територій». Що побачили – читайте.
Так необхідна кімната розташована на першому поверсі одразу при вході. Щоб скористатися вбиральнею, потрібно заплатити 4 грн. У жіночому туалеті є три кабінки, щоправда одна з них не працює.
На шляху до громадської вбиральні і перед її входом не повинно бути сходів, порогів та інших бар’єрів. Тут це все є. Тож якщо вам важко ходити, без сторонньої допомоги не обійтися. Старі обшарпані дерев'яні двері, облуплені стіни, іржаві труби, облуплена плитка — такий інтер'єр у кабінах. На трубі помічаємо кран, його і треба повернути, аби змити вміст. Брудний йорж, неприємний запах ...
Мило є на одному з двох умивальників. Пляшка дуже брудна, таке враження, що пил там просто приріс. Є сушарка для рук. Щоб її включити, потрібно включити кнопку збоку — є великий напис на самому пристрої.
Під умивальниками — відро з брудною водою. Напис — для миття підлоги. Ретростиль доповнює кошик, у якому працівниця зберігає освіжувачі повітря. До речі, поки ми знімали відео і робили фото, до нас збіглося кілька працівників. Чомусь у жіночий туалет зайшов і чоловік, сказав, що він бригадир. Однак називати ім'я відмовився. Співрозмовник дуже обурювався, мовляв “дівчата не тим займаються!”
Усередині вокзалу вказівок про місце розташування туалету для людей з інвалідністю не помічаємо. Вони є із зовнішнього боку приміщення. Але... Щоб потрапити в туалет, потрібно спочатку йти до чергового. Працівниця погоджується показати вбиральню. Обходимо вокзал. На дверях є табличка, що інформує — це туалет для людей з обмеженими можливостями. Відкрити замок не так просто, чергова зауважує, що це зазвичай роблять чоловіки. Двері вузькі, але відкриваються дві половинки. Є пороги, отже, на візку безперешкодно потрапити в туалет не вдасться.
По периметру сантехнічного вузла є поручні. З їх допомогою особи з обмеженими фізичними можливостями зможе самостійно сісти, встати, переміститися. Поруч з унітазом є туалетний папір. Мило — на умивальнику теж є. Але води немає.
Чергова каже, що кран перекрили. Але при потребі — відкриють. Скільки часу потрібно, щоб дістатися до туалету? Людина повинна звернутися до чергової, та візьме ключі, відкриє вбиральню, по телефону викличе працівників із багажного відділення, аби ті допомогли заїхати в туалет та при потребі посадити людину на унітаз.
Вбиральня для пацієнтів — одна, вона розташована на другому поверсі, каже працівниця у реєстратурі. На дверях у приміщеннні — ручкою написано "Туалет". Місця розташування громадських вбиралень треба позначати відповідними вказівниками. Їх у закладі немає. Крім того, люди з вадами зору без сторонньої допомоги до такого приміщення не дійдуть.
Мило у туалеті є, сушарки немає, туалетного паперу — немає.
Іржаві труби та батареї, брудний умивальник, пусті пляшки та сміттєві пакети, які просто звисають під рукомийником. Вода стікає добре. Унітаз чистий. Вентиляція у приміщенні — природна — відчинені вікна забезпечують вільний потік повітря.
До речі, вказівника про те, чи є туалет для людей з обмежуваними можливостями у закладі немає.
У самому приміщенні поліклініки туалети є на 4 і 5 поверхах. Ще два — у іншому корпусі.
На 4 поверсі, вочевидь, нещодавно робили ремонт. Двері — новенькі, пластикові. Але вже на вході вивіска — “Туалет тЕмчасово не працює”.
Вбиральня є аж на 5 поверсі. І для батьків, і для дітей. Медичний персонал теж сюди ходить. Щоб потрапити у туалет, треба вистояти чергу.
Умивальник чистенький, вода холодна, ледве капає — дуже слабкий напір. У туалетній кабіні чисто, є освітлення — природне і штучне.
В іншому корпусі відвідали два туалети. Ситуація там гірша. Іржаві труби, брудні йоржі, обшарпане підвіконня та батареї, головне — відсутня вода у кранах. Ще один важливий момент — висота унітазів у закладі — лише для дорослих. Оскільки пацієнти тут - малеча, доцільно було б встановити дитячі унітази відповідно до Держастандарту (розміри 29х40,5х33,5 см).
Крім туалетів у кожному відділенні, є один — на першому поверсі. Світла там, де стоїть умивальник, немає. Двері у кабіну не зачиняються, замість замка — величезна дірка, туди треба всунути палець, щоб прикрити чи відкрити їх. Вода в крані живе своїм життя — кран несправний, з нього тече весь час. На дверях є віршоване послання для відвідувачів. У приміщенні — теплі батареї, йорж чистий, унітаз теж миють. Але в очі одразу кидається вагонка, яка відходить від стін і просто собі висить. Знизу — дірка у трубі, із якої виглядають труби. Ні мила, ні туалетного паперу. Освітлення лише штучне.
Туалету у новенькому приміщенні вокзалу нема, зате тут продають валентинки у кіоску. Громадська вбиральня розташована через дорогу, за платформами. Працює цілодобово. Вхід платний — 2 грн. Черги величезні. У жіночі вбиральні 6 кабінок. Брудні підлога, калюжі води і не тільки, нечисті йоржі і надзвичайний сморід. Такого неприємного запаху не було в жодному із туалетів, де ми побували.
На питання, чому у приміщенні немає нормальної вентиляції, працівниці знизує плечима, а бруд, каже, наносять люди. Прибиральниця не встигає за всіма.
На умивальниках мила нема, сушарка теж відсутня. Однак є велике дзеркало.
Із 1 до 3 години ночі у приміщенні — санітарна перерва. На питання, куди в цей час мають ходити пасажири, працівниця з посмішкою відповідає: “Терпіти треба”.
Там, де є вагітні жінки, потрібен не один туалет! У консультації вбиральня для відвідувачів — на першому поверсі. Працює лише одна кабіна.
Кран для умивальника нефункціональний — відкриваєш його, і величезний напір води ллється на одяг. Треба повертати помалу, щоб не піти мокрим. Щоб потрапити в кабіну, треба наче на гору зійти — три високі сходинки попереду. У такому тісному приміщенні вагітній жінці з речима в руках незручно. У туалеті встановили поручень — це плюс. Замість гачків для сумок — величезні два цвяхи на дверях. Хоча, порівняно з попердніми роками, стан вбиральні значно покращився.
Вбиральня працює з 9.00 до 18.00. Вхід безкоштовний. На вході у приміщення купа ганчірок. Головне — не зашпортатися! Три кабіни у жіночому відділенні. У приміщенні відносно чисто, сміттєві баки майже пусті. Вода зливається. На дверях є гачки для сумок. У крані — лише холодна вода. Ні мила, ні рушників, ні туалетного паперу.
Наостанок лишили заклад, куди можуть потрапити не всі. Просимося в туалет у міську ладу. Охоронець люб'язно дозволив пройти у приміщення на першому поверсі. Воно досить просторе. Красива плитка на стінах, витяжка, квіти на підвіконнях, бойлер — такий дисонанс, порівняно з тим, що бачили. Тут є і біде, і мило, і сушарка. Це — єдиний туалет із восьми, де з крану тече гаряча вода! У дитячій поліклініці нема, а тут є! Унітаз брудний. Підлога не дуже чиста. На стіні — автоматичний освіжувач повітря. Туалетний папір є.
Кумедний напис на стіні - “Виносити туалетний папір забороняється”.
На питання, чи кожен може скористатися туалетом, охоронець відповідає: “Звісно, ні — пускаємо лише адекватних!”
ДОВІДКА
Якщо ви знаєте, де порушують права тернополян, хочете, аби журналісти “RIA плюс" це перевірили, пишіть на електронку — [email protected], або телефонуйте: 097-445-82-67 (Наталія).
ФОТО та ВІДЕО Наталії КОРПАН
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 40 від 4 жовтня 2023
Читати номер
Oleg QQQ
В туалетах бл..ль...
Марина reply Oleg QQQ
Anonymous reply Oleg QQQ
тойво
Довго йти прийдеться..
В лікарні де "ремонт" зробили просто набивши гіпсокартон на стару плитку.Цікаво скільки бабла списали.
І для хворих то не є добре бо в тих пустотах тільки мікробів буде вагон.
Богдан Угрин
Anonymous reply Богдан Угрин
Anonymous
Туалет це насправді важлива річ! Це один з показників ментальності населення. Знаю тернополянок які роками знаходятся в Японії, і звідти сюди привозять собі "розумні унітази"! Туалет, це показник повага до людей і до себе!
Дякую за статтю!