Світлана ГРИВАС
Світлана ГРИВАС
На сайті з 2014 року 18 дописів
УСІ дописи АВТОРА
0 коментарів

Чи є хоча б  одна людина на Землі, яка в своєму житті не брехала? Нема такої, бо напівправда чи прикрашена реальність — це також, по-суті, брехня. Але я зараз не про філософію кухонну. А про  справу цілком практичну — пошук роботи, або ж пошук працівника.. Погодьтесь, навіть якщо робота є, кожен з...

0 коментарів

Цікаво, а що було б, якби країною керував штучний інтелект. Тобто, машина, заздалегідь налаштована на вирішення виключно економічних задач, фінансових криз і ніяких тобі амбіцій. Як на мене, то єдиний варіант того, як витягнути країну з тої дупи, в якій ми є. Бо - ніяких кумів, ніяких шантажів, ніяких домовленостей, ніяких...

0 коментарів

  Ловлю себе на тій думці, що в свої 32 зараз стала така ж буркотлива, як моя бабуся в 77. Останні її слова, а померла вона у день виборів у 2006, що нічого в цій країні не зміниться і порядку не буде. Нині із такою думкою десь погоджуюся і я, бо раніше була впевнена, що така думка — хибна. Думала, зміниться,...

0 коментарів

Люблю читати судові рішення в Реєстрі. Бо він буває крутішим деяких книжок. Тут і романтика, і детектив, і драми. Все на купу. Бо ж «писано» самим життям. Писано, маю на увазі не те, як написано, а про що написано. Тут і про родинні драми – батько вдарив доньку, невістка вибила зуби свекрусі, син...

0 коментарів

Ситуація в країні не те, що «великих» шишок нічого не навчила, але й простих. Так, «шишки» думають, що можна жити і працювати так і далі, як жилось і працювалось, а прості і далі думають, що від них нічого не залежить. Мовляв, нехай політики між собою розбираються, жеруться, а нам до того діла...

0 коментарів

Іноді міська влада робить добрі речі. Бо, своїми діями змушує бути тернополян соціально активнішими, привчає аналізувати отриману від неї інформацію, а не гамати все підряд, як голодне дитя з ложечки в мами. Правда, привчає не зажди добрими методотами – там щось у парку встромить, там комусь ділянку під чиїмось вікнами...

0 коментарів

Дощовий  початок осені оголює нерви, наче електричні дроти  і  виштовхує  назовні усі заховані  не найкращі  потаємні сторони людських душ.  Особливо то видно у громадському транспорті зараз – маршруток  мало, і хоч  транспортне управління  постійно знаходить якесь...

0 коментарів

З давніх-давен чи не дуже є в нас традиція – обмити нову придбану  чи отриману річ. Аби не пішло чи не полетіло все коту під хвіст. З не дуже давніх-давен, може із тих самих, що обмивання нової речі, є ще одна традиція – перерізання стрічок. Наче якесь плем’я, що не починає нової роботи, без бубон...

0 коментарів

Літо – з одного боку чудова пора, а з іншого не дуже. Особисто мене перетворює на  буркотливу бабулю.  Бо у квартирі – задуха,  без відчинених вікон ніяк. А за вікнами…Ех, літо. А під вікнами стіл і лавочки у дворику. А та майже щоразу, як гарний вечір, люди.  Чи п’ють,  чи...

0 коментарів

Якось на парах ми почули таке слово як трикстер. Вивчали у той час про архетипи у міфології. Мені з подружками це слово дуже сподобалось і почали його використовувати в повсякденному вжитку. Щоправда, говорили «трікстер». Ним називали усіх чоловіків, хлопців у своїх дівочих балачках.  Був такий собі «шифр»....

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up