Українці повинні мати дуже добре почуття гумору. Бо сприймаючи все те, що відбувається навколо нас серйозно, просто нереально не зійти з розуму. Так, я не знаю великого політика, який би прийшов з бізнесу у політику задля вашого-нашого благополуччя. Прірва між нами і ними така велика, що перевищує в 10 разів відстань від Землі до Марсу туди і назад.
Причому, вона проявляється як в тому, що вони їдять на сніданок, скільки грошей витрачають в день і як загалом сприймають світ і себе у ньому. Вони в принципі живуть за принципом, не ми такі, політика така і заставляють нас не комфортно відчувати поряд із собою через свою бідоту, хоча це вони крадуть наші копійки, а не ми їхні мільйони. Прицьому запевняють нас, що для того, аби мати достаток — треба більше працювати і більше економити. Що вони вкладають в то поняття, зрозуміло тільки їм одним і Богу. Бо... куди більше?
Ось так роки біжать одне за одним. Охочих “служити народу” все більше і більше — як грибів у лісі після дощу. А дійна корова — та сама. І рівності ми з ними досягнемо тільки у гробу — їх, як і нас, поховають в однакових ямах. Однак і їх, і нас якось мало турбує те, що буде потім і поки ми дійдемо до “точки рівності”, нам ще платити за комуналку, купувати продукти, і хоч-нехоч — утримувати владу, їхні цілі сімейства законні і незаконні і т.д.
Тож, не встидайтесь нагадувати про себе політикам і не встидайтесь вчасно знімати з вух локшину. Раз таки охочих служити народу — багато, то в наших з вами інтересами зробити так, аби вони навчились служити. Як? Перший крок — для початку змінитись самим...
