Очікую, коли Кличко пришле вимогу в Тернопіль укласти міжтрансфертну угоду. Мовляв, дорогий і любий мер міста, у нашому бюджеті нема грошей на садочки для дітей з тернопільською пропискою. Тому пропоную, або плати за садочки, або будуть платити самі батьки. І мер такий тидиш — перекидає у Київський бюджет надцять мільйонів, аби маленькі не кияни з тернопільською пропискою не мали проблем у столиці.
Або ж, якщо мер скаже — ні фіга, я цих дітей в очі не бачив і місто навіть не знає про їхнє існування, і платити нічого не буду, бо грошей на цих дітей нема і ніхто мені не виділяв на них. І тут Київ заганяє тернополян у повну дупу з оплатою за садочки. А самі кияни у коментарях так і пишуть — молодець — наш мер, так їх, понаїхали із своїх сіл, то хай або платять, або валять додому — село гоу хом. Мовляв, а що тим вихідцям з тернопільською пропискою платити нема чим — то ж село, частина — на заробітках, частина - родичів з паями мають і т.д.
Неприємно, правда ж?! От-от, і я про це. Бо ситуація, яку створили у Тернополі, просто дика. Людей поділили на білих і чорних. І найнеприємніше, коли хтось наївно думаючи, що місту буде користь від зістрижених з нетернополян грошей, підакує таким ініціативам. А ви собі просто уявіть, що із вашого гаманця щомісяця додатково забирають ще майже дві тисячі. І ви — не директор, не керівник підприємства, і навіть не середня ланка, а так — робочий. А, ну ще відніміть уявно три-чотири тисячі тих, які не тернополяни платять за орендоване житло. Весело було б? Не, думаю. Тож не поспішайте тішитись із ситуації, бо невідомо, де ви завтра опинетесь і що стукне у голову тамтешній владі. Життя таке. Нині ти в маслі, а завтра — в дупі.