Як часто ми чуємо, що наша економіка потребує інвестицій, і їх залучення є однією з основних передумов економічного зростання. І насправді, важко з цим не погодитись. От тільки, як це зазвичай в нас буває, під правильні гасла ставлять сумнівні цілі.
До прикладу, в Тернополі, забудовуючи черговий сквер, частину парку чи навіть ставлячи торгівельні кіоски або літні площадки кафе на тротуари і проїжджі частини, на всі протести громадськості чиновники осудливо відповідають: «не відлякуйте інвесторів». Мовляв, ми ночей не досипаємо, проводимо інвестиційні форуми, одним словом робимо все можливе, щоб залучити гроші для розвитку міста, а ви, невдячні, завжди невдоволені.
І от тут, щоб пояснити, що інвестиції і кіоск на тротуарі чи готель у сквері необов’язково повинні йти в одному комплекті, не обійтись без нудної частини тексту. Справа у тому, що інвестиція для підприємця (інвестора) має одну мету – отримання прибутку. Це зветься економічним ефектом. Але, крім економічного, інвестиції повинні приносити також і соціальний ефект, тобто користь суспільству (через розвиток інфраструктури, створення робочих місць, виробництво необхідних товарі і послуг, податки і т.д.). І за цю частину вже відповідає влада. Тобто, в ідеалі необхідно створити умови, в яких інвестор реалізуючи прибуткові проекти сприяє розвитку країни, регіону, міста (залежно від масштабу).
Відповідно, вирубка частини парку для будівництва чергового генделика, хоч і приносить прибутки підприємцю (інвестору) і, скоріш за все, певну матеріальну користь деяким чиновникам, та, не дивлячись на створення кількох робочих місць і сплачені податки, має значний негативний соціальний ефект. Це знаходить своє вираження у погіршенні умов проживання жителів міста, зменшенні його туристичної привабливості, зростання рівня захворювань тощо. В кінцевому підсумку, в грошовому еквіваленті місто отримує значні збитки.
Тож, чи варто чиновникам прикривати бажання власного незаконного заробітку турботою про інвестиційний клімат міста та звинувачувати громадськість в економічному нігілізмі? Більш того, від такого курсу страждають і самі підприємці. Будучи поставленими в «неформальні» умови отримання дозволів на реалізацію своїх проектів вони не тільки несуть додаткові витрати, але, часто не бажаючи того, стають у протистояння з громадою міста.
І наостанок, якщо вже ми говоримо про увагу до розвитку міста, то чи не варто спрямувати її на врятування нашого озера, яке вже скоро не тільки запахом, але й своїм виглядом відлякуватиме туристів, залучення яких влада регулярно виносять в число пріоритетних завдань.
