Що може розрухати тернополян? Не парки, які невпинно зменшуються, не «духм’яні» котельні на торфі, не садочки по 1215 гривень, і навіть не генеральний план, за яким будь-хто будує будь-що і будь-де. Проста собі жовта маршрутка, перекошена і смердюча, нерідко з водіями-хамами і буркотливими пасажирами, - стала символом громадянської свідомості містян. Таку самоорганізацію Тернопіль востаннє бачив у часи Майдану. На транспортне віче людей не вивели політики і не вигнали начальники. Вони прийшли самі і домоглися скасування здирницьких тарифів, бодай тимчасового. Люди вимагали, щоб підвищення ціни було економічно обґрунтованим, а підрахунки проводили незалежні експерти.
За останній тиждень журналістам наших видань щонайменше тричі доводилося чути, що винні в усьому «RIA плюс» та «20 хвилин». Фразу з одного провладного кабінету «Вбила б те РІА» сприймаємо як найвищу нагороду і визнання. А поки що спробуємо допомогти вам зорієнтуватися, чи справді маршрутки збиткові настільки, як розповідають, чому так важливо брати квиток у маршрутці і скільки насправді заробляють перевізники.
Нас звинувачували у маніпуляціях. Закидали, що цифрами 8 грн. за тролейбус і 9 грн. за маршрутку ми вводимо людей в оману, що таку ціну, завдяки чарівній картці, платитимуть тільки ледачі. На пам’ять про п’ять днів, коли нам розповідали байки, у мене в шухляді залишився квиток на тролейбус, на якому чітко вказана ціна – 8.00 грн. Хочеться вірити, що він залишиться лише сувеніром із днів транспортної революції.