Верховна Рада України прийняла Закон України «Про електронну комерцію», який регулює торгівлю в Інтернеті і використання електронних грошей, проте Президентом ще не підписаний та знаходиться останньому етапі проходження. Проте в Законі є багато цікавих моментів, які потребують обговорення та доопрацювання.
Основною метою закону є систематизація чинного законодавства України у сфері електронної комерції та забезпечення правового порядку дистанційного укладення й виконання правочинів із застосуванням електронних інформаційно-комунікаційних засобів і технологій.
Основним завданням закону є встановлення чітких правових вимог та механізмів дистанційного укладення й виконання правочинів із застосуванням електронних інформаційно-комунікаційних засобів і технологій, що дасть можливість гарантувати законність, прозорість та достовірність таких операцій та, в свою чергу, прискорить інтеграційні процеси у світовий інформаційний простір.
Закон визначає поняття електронного договору як домовленості двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір прирівнюється до письмового документа, укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, у якій розміщено таку пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар.
Електронні документи (повідомлення), пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Реєстрація фізичної особи в інформаційній системі суб’єкта електронної комерції означає надання нею згоди на використання та обробку її персональних даних і вчинення інших дій, передбачених Законом України «Про захист персональних даних».
Передбачається, що договори онлайн будуть укладатися з використанням «одноразового ідентифікатора» – алфавітно-цифрова послідовність, яка надсилається покупцеві засобом зв’язку, вказаним під час реєстрації у системі продавця, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Документ прийнятий в поточній редакції буде важко впроваджувати на практиці, окрім того торгівля в Інтернеті стрімко розвивається, тому і змін багато треба буде вносити.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=47409