Раніше весь “білий” оцет називався “оцет столовий”. Зараз на деяких пляшках з’явився напис “розчин оцтової кислоти”. І в складі продукту все більше виробників вказують, що вони використали синтетичну оцтову кислоту. Цього року для тестування взяли сім марок столового оцту: “Альта Віста”, “Златко”, “Кама”, “Крапелька”, “Рідний край”, “Руна”, “Сонях”.
До слова, натуральний оцет отримують шляхом подвійного бродіння сировини, що містить крохмаль чи цукор. Тому натуральні оцти – винний, яблучний, фруктовий – коштують недешево. В Україні є стандарт на натуральний оцет ДСТУ 2450:2006, який передбачає виключно натуральне біохімічне походження оцту. Однак паралельно з ним існують й інші нормативні документи, у т. ч. власні Технічні умови виробників, згідно з якими оцтом називають також продукт на основі синтетичної кислоти. Цей дешевший сегмент продукту широко використовують у побуті, особливо для консервування.
Проте у 2013 році на рівні міністерств вирішили заборонити назву “оцет” для продукції на основі синтетичної оцтової кислоти. Виробників зобов’язали до кінця 2015 року внести зміни в ТУ і маркування своєї продукції. Звичайний “білий” оцет повинен називатися “розчином синтетичної оцтової кислоти”. Виробники пішли двома шляхами. Частина назвала свою продукцію “розчин оцтової кислоти” і перестали писати слово “оцет” на етикетках, крім того, вказують у складі синтетичне походження цієї кислоти. Інші продовжують писати слово “оцет”, обмежуючись лише змінами маркування у складі і додавши слово “синтетична”. Як зазначають фахівці Центру експертиз “Тест”, чесно щодо споживача буде все-таки змінювати назву.
Синтетика – не оцет
Фахівці “Тест” уже вкотре перевіряють якість оцту. Цього разу тестували сім марок розчину оцтової кислоти 9%. Усі зразки були вітчизняного виробництва. Під час тестування вивчали маркування й упаковку з урахуванням нових вимог. Також перевірили продукт у лабораторії.
Оскільки всі зразки приготовлені на основі синтетичної оцтової кислоти, то не мають права називатися оцтом. Про походження оцтової кислоти нічого не написано на етикетці “Златко”, але з огляду на ціну вона - синтетична. Змінили назву своєї продукції на “розчин оцтової кислоти” тільки виробники “Руна” і “Рідний край”. Решта учасників тесту продовжують називати свою продукцію “оцет”, вводячи споживача в оману. За це оцінки за маркування п’ятьом зразкам знизили до «погано».
Щодо упаковки, то до рівня “добре” знижена оцінка за цим пунктом у “Златко” і “Рідний край” за те, що не вказаний матеріал упаковки. “Погано” отримала продукція “Крапелька” за те, що пляшка нестійка.
Від якого оцту вистрілять банки
У лабораторії фахівці „Тест” перевірили два найважливіші для споживача показники: кількість продукту у пляшці і концентрація розчину оцтової кислоти.
– Розбавляючи оцет водою або ж просто не доливаючи його в пляшки, а як варіант – і перше і друге одночасно, виробники можуть економити нечесним шляхом, – зазначають автори дослідження. – Страждає від цього споживач. Якщо лише не долив, то йдеться про гаманець. А коли оцет занадто розбавили водою, то може зіпсуватися вся домашня консервація. Адже рецепти розраховані на оцет міцністю 9%. Якщо розчин має меншу концентрацію, домашні заготовки не зможуть зберігатися довго.
На фальсифікаті цього разу зловили продукцію “Крапелька”, яка містила 5,3% оцтової кислоти замість обіцяних 9%. А також “Сонях” - тут лише 7,6% замість 9%. “Крапелька” уже не вперше попадається на фальсифікації, а “Сонях” раніше не тестували.
Із семи протестованих зразків у трьох є проблеми з недоливом. Це вже згадані “Крапелька”, “Сонях”, а також “АльтаВіста”. Останні не вказали на етикетці допустиме відхилення за об’ємом, передбачене власними ТУ. А за держстандартом оцту із натуральної сировини може бути у пляшці на 15 мл менше. Тож такі зауваження до лабораторних показників суттєво вплинули на зниження загальної оцінки.
Отож, як зазначають фахівці ТЕСТ, загальну оцінку “відмінно” отримали два продукти - “Руна” і “Рідний край”. Це два дорожчих розчини оцтової кислоти. 100 мл “Руна” коштує 1,72 грн, 100 мл “Рідний край” – 1,29 грн.
Загальна оцінка “задовільно” – у “Златко” і “Кама” через маркування. За лабораторними показниками у них усе добре.
Загальна оцінка “погано” – в “АльтаВіста” через недолив. А “дуже погано” – у “Крапелька” і “Сонях” через недолив та знижений вміст оцтової кислоти.
Тест - збовтайте пляшку
Існує простий тест, аби перевірити, чи у пляшці справді оцет заявленої виробником концентрації, чи фальсифікат. Треба сильно збовтати пляшку і почекати п’ять секунд. Якщо піна за цей час зникне, отже, оцет якісний. Якщо піна тримається довше - це фальсифікат. Тут менше оцтової кислоти, а більше води. Якщо господині скористаються таким оцтом, консервація точно вибухне.
Рахуйте відсотки
Оцет при консервуванні не наливайте в банки, інакше продукти знебарвляться. Не можна його лити у воду, що кипить. Зніміть каструлю з вогню і тоді вже лийте.
Здебільшого продають оцет міцністю 9%, тому, якщо вказано у рецепті інший, слід зробити перерахунок, це нескладно.
Зберігати оцет краще в скляній тарі. Тож купивши продукт у пластику, перелийте його у скляну пляшку.
Сіль – нейодовану
Сіль для консервації обов’язково має бути кам’яною, а не йодованою. Інакше зіпсуєте продукт: овочі пом’якшають. Щодо кількості солі, то у маринадах її можна трохи зменшувати, а при квашенні огірків і капусти – ні. Адже там сіль має важливе значення, і зменшення її кількості може призвести до зникнення щільності структури продукту.
Багато часнику – м’які огірки
Для засолювання можна використовувати різні рослини – листя смородини, вишні, винограду, дуба. Якщо хтось не любить смородини – може не класти. Але важливо покласти у банку хрін – листя чи корінь, і часник, які дезінфікують розчин. Квашені огірки “люблять” кріп із суцвіттям і пагонами. Що більше дасте кропу, то смачнішими вони будуть. А от надмірна кількість часнику під час консервації шкідлива. Часник спричиняє пом’якшення овочів. Натомість хрін робить огірки твердішими.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 23 квітня 2025
Читати номер