Від "Дарунку" радості у Тернополі стане більше. Кому допомагатимуть

Крок за кроком благодійна організація «Дарунок» із маленького проєкту, що об’єднав довкола доброї справи кілька волонтерів, переріс у масштабну організацію, яка щодня допомагає тим, хто найбільш беззахисний перед проблемами цього світу. Як переконує засновниця організації, у кожній справі найголовніше – вкладати душу та не залишатись байдужим до того, що переживають інші. У інтерв’ю Марія Ясинчук розповіла, і з чого почати, якщо у вас є бажання допомогти діткам та як наважитись вперше відвідати дитячий будинок.

- Розкажіть про «Дарунок»? Чим займається організація?

- Благодійна організація «Дарунок» народилась у Рівному. Спочатку ми їздили в інтернатні заклади з необхідними подарунками для дітей, приділяли їм час та постійно влаштовували свята. Ми регулярно ділились теплом та любов’ю, яких дітям дуже не вистачає. Невід’ємною частиною нашої діяльності була і залишається активна робота зі ЗМІ та у соцмережах. Для нас це – основний інструмент об’єднання  людей заради добрих справ. Зараз організації півтора року. За цей час багато змінилось на краще. По – перше, у нас сформувалась структура роботи. Маємо п'ять напрямів: візити до дітей в інтернатні заклади, збори коштів на лікування, робота благодійного магазину, популяризація усиновлення, візити в будинки пристарілих, освіта дітей. Усі ці 6 напрямів успішно працюють в Рівному. З часом я зрозуміла, що якщо люди так активно долучаються до добрих справ в одному місті, чому б не спробувати робити це і в інших українських містах. У результаті благодійна організація «Дарунок» стала всеукраїнською. Ми працюємо у Рівному, Києві, Харкові, Хмельницькому на Волині та відкриваємо відділення у Тернополі.

-  З чого усе почалось для вас? Чому ви вирішили займатись благодійністю?

- Я багато разів відповідала на це запитання. Часто чую його в контексті того, чи сама часом не виросла в інтернаті. Багато людей думають, що обов’язково має бути якась особиста життєва драма, яка спонукала до цього. Дякувати Богові, я виросла в щасливі сім’ї, де мама з татом любили мене. До появи меншої сестрички, була єдиною дитиною в сім’ї, і мамина з татом любов була в кожній крапельці повітря. Коли мені було 13 років, мама  з татом нарешті потішили новиною, що у мене буде братик чи сестричка. Коли народилась Даринка, я пройшла курс молодої мами. Виросла в селі і не вмію правильно робити сільську роботу, але знаю, як дати дитині щось, крім життя. Коли вперше приїхала в інтернат, то розплакалась, бо такі заклади – це тюрма для тих, хто ще нічого не зробив. Минув час і зрозуміла, що сльози і жаль це не правильно. У мене є все, щоб допомагати їм, то чому я цього не роблю? Після того запитання з’явився «Дарунок».

- Наскільки люди зараз небайдужі до проблем дітей?

- Мені складно відповісти. Якщо сказати, що у кожного в серці є милосердя, і всі люди небайдужі до проблем дітей з неблагополучних сімей,  інтернатів, дитбудинків, то це буде гарна відповідь, але не чесна. Іноді ми стикаємося з критикою, байдужістю, нерозумінням, але за перший рік у нас є десяток дітей, яким ми допомогли зібрати кошти на лікування, близько двадцяти  відвіданих закладів, де проживають діти або люди похилого віку, десятки проведених акцій, концертів, аукціонів, працює благодійний магазин, та хіба ми зробили це самі? Ні, це зробили тисячі людей. Тож поки є такі результати, доти я буду говорити, що небайдужих людей багато. Саме об’єднання заради дітей і є – благодійна організація «Дарунок».

- Дарунок – це постійна робота чи волонтерство?

- Дарунок для мене – це стиль життя, моя «дитина», моя душа. Не будемо приховувати, що живемо у світі, де багато залежить від грошей. Я часто бачу, коли від них залежить життя людини. Тож, якщо мені їх не вистачатиме, знайду додаткове джерело доходу, але це точно не буде «Дарунок». У кожному місті, де працює благодійна організація «Дарунок» всі волонтери. Ми отримуємо винагороду не грошима, а дитячими усмішками та їх можливістю мати гідне майбутнє. Звичайно, у нас є фотографи, відеографи, іноді наймаємо машини і платимо за роботу. Звичайно, цими грошима ми могли б комусь допомогти. Проте з такими витратами робота «Дарунка» значно ефективніша.

- Як тернополяни можуть долучитись до благодійності?

- У Рівному нам допомагає дуже багато людей. Інформація про нашу благодійну організацію з’явилась і  в сусідній Волинській області. Якщо бути відвертою, то керівники і волонтери відділень «Дарунка», переважно мої давні знайомі. Я довіряю цим людям і причина не лише наше знайомство, а й позитивні результати, яких їм вдається досягти для дітей. А в Києві відділення з’явилось після мого переїзду.  У Тернополі в планах робота у всіх шести напрямках. Вірю, маленькими кроками прийдемо до великої мети. Це неможливо без допомоги небайдужих тернополян. Тож закликаю всіх долучатись до добрих справ.

- Які плани в організації на цей рік?

- Без планування та стратегії навряд вийде досягнутити високих результатів. Наразі не ставимо глобальних цілей. Усе – у Божих руках. Головне – налаштувати роботу всіх відділень та відкрити благодійні магазини у містах, де працюємо. Благодійний магазин «Дарунок» - це родзинка нашої організації. Наші благодійники приносять вживані одяг та взуття у хорошому стані, тоді волонтери його перебирають. Частину ми відвозимо в інтернатні заклади, а частину продаємо за символічними цінами. Кошти, виручені від продажів, спрямовуємо на благодійність. Поки що у нас лише один магазин у Рівному. До того ж, у нас є профіль в Іnstagram @darynok_shop . Там постійне оновлення товару та можлива доставка.

- Розкажи якусь історію із візитів до дитячих будинків?

- Є діти, завдяки яким у мене з’явилось бажання робити те, що зараз називається «Дарунком». Це особисті історії, пов’язані з маленькими дітьми, які пережили дорослі випробування. Колись у рівненському дитбудинку у мене був друг – Богданчик. Ми познайомились, коли він був ще сором’язливим і сонним. Він вистрибнув  мені на руки так швидко і несподівано, що  я не встигла розгледіти його обличчя. Спочатку навіть не зрозуміла, хлопчик це чи дівчинка. Я його відчула. Здається, це було вперше в житті, коли настільки відчула чиюсь енергетику. Наші обійми були такими теплими, як мої обійми з сестричкою. У той день ми гуляли в зоопарку. Спочатку він був мовчазним, але в кінці сказав : "Маса не йди". З того часу ми міцно дружили. Його перевели в інший заклад, і я почала їздити ще й туди. Найчастіше всі акції «Дарунка» проводились саме для цього закладу. Тепер Богданчик живе в сім’ї, і я хочу, щоб позитивних історій було більше.

- З чого почати, якщо ти хочеш допомогти дітям?

- Якщо у вас виникає таке запитання  - звертайтесь у «Дарунок», і ми знайдемо для вас відповідь. Є сотні дітей, яким потрібна ваша допомога. Головне – бажання. Пам’ятайте, коли ви робите добро від щирого серця, ви робите його собі.

- Чого найбільше зараз потребують діти у дитячих будинках?

- Сім’ю. Одяг, взуття, книги, канцелярія, засоби гігієни, фрукти, обійми, поцілунки, увага, тепло, час це добре, але щаслива сім’я – це головна потреба.

Фото: Марія Ясинчук під час одного із візитів до дитячого будинку.

Довідка:

Реквізити для допомоги (ПриватБанк)

29244825509100.
Благодійна організація Дарунок

МФО банку:
ЄДРПОУ (або ОКПО) :
14360570

Карта-ключ до рахунку Благодійної організації Дарунок
5169330516489900
Ясинчук Марія Віталіївна 

Щодо допомоги дітям у Тернполі звертайтесь за телефоном 097-16-14-150 Ольга Турчак.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.