Сільський вчитель, кохання і доля

Динамічний, емоційний і чуттєвий роман молодого автора  Євгена Хміля «Amor fati» – це твір, який хочеться читати. Усього на 232 сторінках вмістилася проста життєва історія молодого вчителя географії, котрий погоджується працювати в сільській школі. Саме там головний герой Петро робить свідомий вибір в житті, обирає свою Долю. Він знаходить несподіване щире і світле кохання.

Його чекають підйоми і падіння, злет почуттів і розчарування. Історія Петра і Марії тісно переплетена з нашими реаліями. Драматичні події роману перетворюють романтичного молодого вчителя на справжнього чоловіка, здатного опиратись життєвим бурям, плисти проти течії, вибиратися з мілин і не спокушатись на ілюзії.

Новела стала романом

Автор видання  мандрував багатьма європейськими країнами. Наразі мешкає в Лондоні. «Amor fati» –  його дебют у літературі, хоча письменником-початківцем Євгена Хміля не назвеш, адже раніше він писав новели та вірші й далі продовжує це робити.

На презентації видання у тернопільській книгарні «Є» чоловік розповів, що спочатку планував написати чергову новелу, але сюжет закрутився і затягнув його. Ось так і був написаний роман «Amor fati».

• Над назвою я довго мучився, – зізнається пан Євген. – Тож, порадившись із редактором і відповівши на питання: що я хочу показати в цій книжці, врешті вийшла ця назва – любити долю. Цьому саме відповідає латинський вислів Amor fati.

Жанр роману – любовно-пригодницький. Події відбуваються у 1997-2005 роках, оскільки історію головного героя Петра автору було важко передати за коротший проміжок часу.

• Я розтягнув цю історію, щоби читач міг зрозуміти його вибір, помилки тощо, – додав Євген Хміль.

Описав долю сільського вчителя

До речі, чоловік закінчив Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя, проте головний герой книги – вчитель географії. Письменник каже, що задумуючи головного героя йому захотілося написати саме про вчителя, а не технічного спеціаліста.

• Петро – видуманий персонаж, – каже Євген Хміль. – Проте окремі події в романі насправді відбулись. Вони розвиваються в Галичині та в Лондоні.

Чоловік писав  вечорами після роботи упродовж п’яти місяців. Приходив, змушував себе сісти за комп’ютер, і лише тоді відчував натхнення творити. Зізнається, що на письменницьку працю виділяє для себе дві години щодня.

Прототипами окремих персонажів стали рідні і знайомі Євгена Хміля. Так, образ баби Юстини змалював зі своєї бабусі, а от еміграційного комісара видумав.

Книга здивувала читачів

Книга Євгена Хміля за короткий час знайшла своїх читачів і в Лондоні, де була презентація, і в Україні.

• «Amor Fati» – це роман про Долю. І про довіру до неї, – ділиться враженнями Дзвінка Торохтушко. –  Це суперечлива, а часами, і фатальна віра в те, що життєва круговерть обов’язково закінчиться, а стежки-дороги, переплутані, як нитка в клубочку Аріадни, розмотаються і, врешті, приведуть до кінцевого пункту призначення, котрий називається Щастям. Бо «Amor Fati» – це любов до Долі.

Рясніє схвальними відгуками про роман сторінка автора у «Фейсбуці».

«Аmor fati» – це любов до долі, яка дала багато випробувань головним героям, – пише вдячна читачка Вікторія Івашків. –  Саме вона дала наснагу пережити всі події: добрі і погані, пробачити ворога та стати для нього другом. І хоч якби інколи не було погано, з надією на краще іти вперед. Без сумніву, коли читаєш роман ти переживаєш з головними героями всі події, в напружені моменти хочеться перегорнути на декілька сторінок вперед, щоб дізнати що там далі. Автор зумів передати напруженість тих моментів, людських переживань… Роман нас вчить великому прощенню, щоб прийняти в обійми свого ворога та стати йому другом. Для жінки, мабуть, найболючішим є ділити свого чоловіка з іншою і розуміти, що та інша може дати йому набагато більше ніж ти, в такі моменти людська сутність проходить самознищення, щоб згодом стати прощенням та прийняттям. Безумовно «Amor fati» – це роман про людські почуття, карколомність долі та збігу обставин».

Інша читачка Уляна Мусикевич прочитала книгу за два вечори. Каже, що їй сподобався цікавий сюжет, яскраві герої й непередбачувані події.

• Все це дуже гармонійно складене, – зазначає вона. – Чесно кажучи, я очікувала трохи інше закінчення, але автор дуже вдало переплюнув мою уяву. Читала з величезним задоволенням і пізніше ще довго прокручувала в голові описані події. Думала: а що якби герой поступив по-іншому, а що якби героїня не зробила того? А як далі би розвивався сюжет? Одним словом –приємний післясмак.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.