Не самі — і не вдома!

У кожного з нас є своя цікава історія. Героїв цієї статті об’єднує те, що вони свята провели по-особливому — не вдома, і не лише за столом. Вийшли з печери чорні, як негри — Уже 20 років поспіль Новий рік традиційно святкую у Карпатах: у Славську чи Тисовиці катаюся на гірських лижах, — розповів народний депутат Юрій Костенко під час нещодавніх відвідин Тернополя. Зустріч Нового року в нашій області для нього стала незабутньою. Разом із друзями пан Костенко зустрічав його у печері Млинки, що у селі Стрілківцях Чортківського району. Під час приготувань до свята у печері випадково загорілася каністра із бензином. Напевне хтось запалив сірника, аби присвітити. Навколо стало задимлено і темно. Усі почали гасити полум’я. Дехто навіть трохи обпікся. — А наступного дня, тобто вже 1 січня, ми пішли на автобусну зупинку, щоб добратися додому, — пригадує Юрій Костенко. — І помітили, що на нас підозріло дивляться мешканці села. Тоді й ми почали розглядати один одного. І побачили, що від диму наші обличчя чорні, як у негрів. У печері було темно, тому там ніхто цього не помітив. А ще Костенко не може забути, як кілька років тому у Карпатах о 23 год. 40 хв., під час розкладання вогню, розпочався снігопад. Компанія годину намагалася запалити багаття, відтак не помітила, як і пропустила... зустріч Нового року. Але шампанське смакувало і пізніше. Побачила чорта Дружина Юрія Костенка — Ірина Перешило, яка працює журналістом на радіо “Свобода”, розповіла нам іншу історію. Їй закарбувалось у пам’яті Різдво, яке вона зустрічала у бабусі на Львівщині. — Коли я вчилася у 10 класі, поїхала з тіткою на свята до бабусі, — пригадує пані Ірина. — Погода була зовсім не зимова — 4-5 градусів тепла. А я налаштувалася на казкове дійство. Тому ще звечора мені було моторошно, я була ніби у передчутті дива. І воно справді сталося. Коли дівчина прокинулася наступного ранку, то побачила, що на вулиці лежить сніг у рівень із вікном. Пані Ірина зауважує, що, мабуть, більше ніколи у житті вона не переживала таких емоцій. За ніч село перетворилося на майдан для святкового дійства. А коли у перший день свят вона поверталася від подруги, то біля річки побачила справжнього чорта і отетеріла. Пізніше з’ясувалося що у хаті поруч був вертеп, а чоловік, що грав чорта, чомусь пішов до річки. У Будапешті співали українських пісень Новий 2002-й рік 20-річна тернополянка Людмила Фрайнд зустрічала у Будапешті разом з молодими людьми із різних країн Європи. Поїхала туди дівчина від християнської організації “Обнова”. — Той Новий рік я не забуду ніколи, — ділиться Людмила. — Все було яскравим, і здавалося, що люди, з якими лише вчора познайомилася, стали рідними. Бій годинника вона з друзями зустріла у церкві під час нічної Літургії. “Після неї спати, звичайно, не хотілося, — каже дівчина. — Ми подалися гуляти містом. Добряче змерзнувши, усі співали пісні різних народів і танцювали”. А першого січня, зізналася нам Людмила Фрайнд, вранішню Літургію вона з приятелями... пропустила. У “дикому” місці, в старій колибі Тернопільське подружжя Борис і Світлана Гори разом із членами клубу “Кристал”, “пластунами”, “тризубівцями” зустрічало Новий рік у Карпатах. — Вже три роки поспіль на Новий рік ми виїжджаємо на Закарпаття у район села Кваси, — розповів Борис Гора. — Місце майже дике, туристів немає. На полонині на висоті 1,5 тис. м під горою Шешул є стара колиба. Взимку вона пустує. Ми обгортаємо її поліетиленом, утеплюємо, ставимо пічку, привозимо з собою багато свічок, і живемо там близько тижня. Новорічна ніч була особливою, продовжує Борис Гора. У колибі всі танцювали під магнітофон, співали пісні під гітару, грали ігри, а потім навіть влаштували виставу “Як Старий рік прощався з Новим”. Опівночі надворі вони палили бенгальські вогні, петарди. Троянди в Парижі Тетяна Магера зустріла Новий рік у Франції. Потрапила вона туди з релігійною місією на Європейську зустріч молоді. О 12 годині ночі з 31 грудня на 1 січня Тетяна разом з іншими учасниками зустрічі була у церкві і молилася за мир на землі. — Мені сподобалося те, що у храмі зібралися люди різних віросповідань з багатьох країн і разом молилися, — розповідає пані Тетяна. На столі у французів головна страва — індича грудинка. Господарі, у яких мешкала Тетяна Магера, різали її малесенькими шматочками, як у нас розділяють проскурку, і смакували. З новорічних страв сподобався усім салат із шампіньйонів і зеленої капусти, заправлений йогуртом. А ще на столі був запліснявілий сир. Його ніхто навіть не куштував, лише наш священик, щоб не образити господарів, взяв шматочок. Потім з’ясувалося, що це дуже дорогий делікатес. Всі страви готував господар-француз. І вранці гості дуже здивувалися, коли він прокинувся першим, приготував сніданок, а дружині поніс каву в ліжко і не забув новорічний подарунок — величезний букет різних квітів. — Франція мені запам’яталася трояндовою, бо скрізь на вулицях Парижа я бачила кущі білих троянд, — з ностальгією згадує Тетяна. Звичайно, в Тернополі ви не знайдете взимку троянди на вулицях. Але що заважає зустріти ранок Нового року з білими трояндами на столі... Чужі “на цьому святі життя” Чому не варто на свята залишатися самому Про те, чим загрожує бути у свято самому, “RIA плюс” розмовляє з Андрієм Коваленком — психоаналітиком, членом Європейської асоціації психотерапевтів. Психологи стверджують, що коли людина залишається на самоті на Новий рік, це свідчить про певну проблему. Найчастіше це стається через невміння налагодити спілкування, зав’язати, а потім і підтримувати стосунки. — З точки зору психоаналізу, для людини характерні переживання про абсолютну самотність (не в побутовому сенсі, а коли ви не знаходите розуміння чи вас не сприймають), абсурдність життя взагалі. Всі схильні до таких думок, — зазначає пан Андрій. — Питання в тому, наскільки ми навчилися захищатися від них. Це дуже важкі переживання. Якщо такі думки починають з’являтися часто, надокучливо, то щось не так, дещо треба міняти. А якщо це накладається ще й на депресію, то може спровокувати навіть суїцид. У такому випадку краще бути серед людей. Як сприймаєш, так і маєш — Усе залежить від того, як людина оцінює те, що вона залишилася сама на свято. Для одних це нормально, — зазначає Андрій Коваленко, — це можливість відіспатися і відпочити. Таких людей обтяжує надмір спілкування. Вони із задоволенням самі вип’ють шампанське, подивляться “Вогник” по телевізору і виспляться. Адже свято триває лише ніч. І це не трагедія — зустріти Новий рік самому. А декого — це гнітить. Якщо людині самій бути важко, тоді її переповнюють негативні емоції. Що робити? — Блукати вулицями — не вихід, — каже психоаналітик. — Самотність у натовпі ще більше загострює переживання. Тут відчуваєш себе нікому нецікавим і непотрібним, загубленим, анонімним, безликим. Бажано йти в компанію знайомих, рідних. Підіть до батьків, до братів чи сестер. “Переступіть” через дрібні образи. Це краще, ніж заливати “горе” горілкою. Певним чином підсолодити час усамітнення можна шоколадом, бо він має речовини, здатні викликати позитивні емоції. Особливо це допоможе тим, хто страждає на синдром хронічної втоми, постійно перебуває в пригніченому настрої, завжди почувається втомленим, хоча працює не надто інтенсивно. — Якщо самотність — проблема, треба з’ясувати, чому так сталося і що треба зробити, — зазначив пан Андрій. — Чому ви не з родиною, сім’єю, друзями? Чому вам тяжко від цього? Самому розібратися важко, краще звернутися по допомогу до фахівця. Можливо, ви в чомусь помилятеся, і треба змінити свої судження з певного приводу. Адже наше “Я” складається з того, якими ми себе уявляємо, якими б ми хотіли бути і якими нас бачать інші. В одному з цих трьох моментів може бути збій. Скажімо, ви думаєте, що люди уявляють вас невдахою. Тоді “накручуєте” себе, що через це не можете з ними спілкуватися. Але це часто зовсім не так. По-перше, ви можете помилятися. А по-друге, можливо, ті люди просто не знають про ваші успіхи. Ресторани у Тернополі: ще не все зайнято! Новорічну ніч Віра зустрічала з друзями у себе вдома. Коли усі наїлись і випили, захотілося потанцювати. І тоді компанія вирішила завітати у тернопільські бари, де є “жива” музика. У першому ресторані, куди вони зайшли, було пусто, жодного відвідувача, хоча годинник показував лише першу ночі. За вхід попросили заплатити по 30 гривень з однієї людини. Коли молоді люди хотіли розрахуватися за вхід доларами, офіціанти погодилися, але порахували за завищеним курсом. В іншому ресторані, куди завітала компанія, за вхід запропонували заплатити 20 грн, але попередили, що “живої” музики не буде. У третьому барі їх попросили вийти, бо уся зала була замовлена напередодні святкувань. Далі продовжувати пошуки друзі не захотіли, бо настрій був зіпсований. Щоб не шукати “тепленьке” місце в останній момент, планувати зустріч Нового року потрібно завчасно. Уже сьогодні працівники тернопільських барів та ресторанів готують новорічні програми і розробляють святкове меню. Єдиний заклад, де нам точно вказали, що і за скільки там буде на Новий рік — це ресторан “Тернопіль”. Там замовлення коштуватиме 120 гривень з однієї людини. У вартість входитимуть святкові страви європейської кухні. Також буде шоу-програма з Дідом Морозом і Снігуронькою, феєрверк і конкурси. Дирекція ресторану запросила на святкування циркачів, танцюристів, музикантів і співаків. Власники інших барів повідомили, що у них святкові програми іще не складені, і тому вартість замовлення не можна підрахувати. За неофіційною інформацією, у Тернополі є бари, де вже залишилося мало не три вільні столики. А новорічне замовлення у закладах в центрі міста “потягне” від 100 до 220 гривень за особу. Новорічні тури: не спізніться! Готуватися до поїздки на час свят потрібно сьогодні. Як розповіли нам у турагентствах Тернополя зараз ще можна замовити новорічний відпочинок у Карпатах. Але за 2 тижні хороших місць буде мало. Також іще не пізно вирушити у країни, у котрі не потрібна шенген віза. Оформляти документи туди можна до середини грудня. В інші країни, такі як Франція, Італія, Іспанія, Німеччина та на батьківщину Діда Мороза — Фінляндію — на новорічні свята планувати відпочинок уже пізно. На шенгенську візу, без котрої потрапити туди неможливо, потрібно чекати близько 2-х місяців. Ціни на тури перед Новим роком зростають майже вдвічі. А крім того, потрібно мати із собою ще й певні “кишенькові” гроші (з розрахунку близько 50 євро на день). Свято — це завжди дорого. Пам’ятайте, що вартість поїздки залежить від того, який вид транспорту ви оберете для подорожі. Авіапереліт коштуватиме значно дорожче, ніж подорож автобусом. На вартість туру також впливатиме “зірковість” готелю і харчування. Організація дозвілля на місці залежить лише від товщини вашого гаманця. Як зробити гарні фото Кожне свято більше запам’ятовується через фото. А що вже говорити про новорічне! А щоб фотографії були справді якісні і незабутні, потрібно докласти певних зусиль і прислухатися до порад фотографів-професіоналів. Ш Не рухайтеся під час зйомки. Натискати кнопку потрібно плавно — тоді зображення буде чітким. Ш Підходьте ближче. Але витримайте відстань 2 м, інакше буде погана різкість. Усі родичі не влізуть, але хоча б кількох можна буде роздивитися! Ш Фотографуйте людей, коли вони щось роблять. Розмовляйте з ними, намагайтеся пожартувати, тоді картинка буде “живішою”. Ш Коли робите фото на природі, не ставте людину у центр кадру. “Захопіть” якісь деталі — ялинку, дорогу, річку. Ш Освітлення може змінити зображення. Коли сонце за спиною фотографа, кольори будуть більш насиченими. Проти сонця гарно виглядатимуть обриси фігури (це якщо ви хочете зробити оригінальне художнє фото, на якому сам силует буде затемненим). Ш Не стійте на одному місці, сприймайте фотографування, як заняття аеробікою. Чим більше ви будете нахилятися і тягнутися, щоб знайти потрібний кут, тим краще, або оригінальніше вийде фото. Ш Ловіть момент у русі (танці, катанні не лижах). Щоправда, для цього потрібна плівка високої чутливості — 400. Ш Вимикайте спалах, коли фотографуєте біля дзеркала чи скла. Варто також зняти окуляри. “Правильна” плівка Ш Якщо розпочнете святкування вдень на свіжому повітрі, то варто для цього купити плівку, на коробці якої вказано чутливість 100 або 200. Ш Для “вечірніх” фотографій та фото у приміщенні більше підійде плівка з чутливістю 200, нею можна фотографувати, і коли надворі похмуро чи падає сніг. Ця плівка практично завжди підходить. Ш Плівка високої світлочутливості — 400 підходить для “рухливих” фотографій. А за сонячної погоди фото вийдуть неякісні. Не варто переплачувати, бо результати “простих” фото можуть бути такими ж, як і при використанні плівки з чутливістю 200. Ш І наостанок, якщо ви хочете бути впевнені у виборі плівки, то приходьте до продавців зі своїм фотоапаратом. Від його функцій теж залежить вибір плівки.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.