Став Ярема неадекватним чоловіком і в творах Генрика Сінкевича. Здається, усі вже давно звикли, що князь — негативний герой і доброго нічого за своє життя не зробив. Утім, як виявляється, був Єремія Вишневецький і гарним господарем, і меценатом, і воїном. Він почувався патріотом Речі Посполитої як за 20 років до нього гетьман Петро Конашевич Сагайдачний... Але гетьмана хвалять, а князя — таврують. І зіпсував усе його надмірний садизм.
Єремія Вишневецький із початком Хмельниччини опинився не на тому боці, що і його піддані. Отож війну він сприйняв просто як бунт селян і пройдисвітів, не догледів, що починається щось серйозніше. А від цього постраждали і прості люди, і козаки, і шляхта, і сам князь. А от пам’ятки, які будував Єремія, люди навіть зненавиділи, руйнували їх, забули. Не залишилося і правдивого прижиттєвого портрета Вишневецького.
Слідами князя Єремії
Князь Ярема народився приблизно у 1612 році і своє дитинство провів у Вишнівці, хоча, ймовірно, що періодично жив і в містечку Ожигівці, у замку (тепер — село Токи Підволочиського району — прим. авт.). Вишнівець тих часів — великокняжий маєток, але ще більше його можна було охарактеризувати як місто під замком, бо основною будівлею була саме твердиня. Там і князі жили, і свою залогу тримали.
Той замок був не подібним до теперішнього палацового комплексу: у плані його зробили чотирикутним, на кутах стояли вежі, була в’їзна брама, але годі тоді було побачити палацу, що стоїть зараз. Останній — пам’ятка пізніших часів.
Від укріплень Вишнівецького замку часів Єремії залишилася хіба частина оборонного муру над великим ставом. З тих часів походить і замкова церква 1530 року. У ній поховані предки князя Яреми, у тому числі батько, Михайло, і мати, Раїна. Руїною також стоїть кармелітський монастир, що його фундував Єремія. Розміщений він біля замку, але не зі сторони ставу, а біля сучасної брами до палацу. А от замок у Токах після XVII ст. не перебудовували, але й не реставрували. Він зберігся у руїнах. Споруда стоїть немов на острові посеред великого ставу, утвореного Збручем.
Ще менше пощастило містечку Лубни на Полтавщині, столиці величезних володінь князя на лівому березі Дніпра: 56 містечок і сотні сіл із населенням приблизно 230 тис. осіб. Там не тільки тамтешній замок, але й римо-католицькі монастир і костел у Лубнах понищили.
Зрештою, найкраще збереженою пам’яткою в Україні, до якої мав стосунок Єремія Вишневецький, є Збаразький замок. Одначе князь не був його безпосереднім власником, він тільки укріплював твердиню, щоб залога мала змогу краще протистояти козакам.
Історії цих місць
Серед людей, які цікавляться історією роду Вишневецьких, ходять чутки, що на цих князях лежало прокляття і, ймовірно, винуватцем того був князь Єремія. В одній із версій легенди на цю тему йдеться, що незадовго до своєї смерті Раїна Могилянка сказала сину заприсягтися, що він не зрадить віри батьків. Той нібито заприсягся, але не додержав слова. Відтак уже син Яреми Міхал помер молодим, не залишивши нащадків. Згодом згас і весь рід Вишневецьких: його представники-чоловіки помирали, не доживши до літнього віку.
Як би там не було, але Єремія Вишневецький католиком став, хоча й у 31-річному віці. Він не залишив після себе щоденників або мемуарів, адже був більше зайнятим війнами та господаркою, тож невідомо, що спонукало до такого рішення. Католицизм князь міг прийняти під впливом свого дядька-опікуна Костянтина Вишневецького або під враженнями мандрівки і навчання в Європі. Але найбільш обгрунтованими, ймовірно, є дві причини. По-перше, батька Єремії отруїв просто під час причастя підісланий невідомо ким православний монах, а по-друге, у Речі Посполитій особи католицького віровизнання мали більше шансів зайняти високі державні посади, аніж православні чи протестанти. Ні, нправославних тоді ще не переслідували, але і королі, і їх найближче оточення таки були латинниками.
Князь Ярема одружився вдало, з дочкою королівського канцлера Гризельдою Замойською. Красою, як писав сам жених, вона не вирізнялася, але мала чоловічий розум і була не з бідних. Подружжя мало одного сина - майбутнього короля Речі Посполитої Міхала.
Жили Вишневецькі далеко від столиці — у Лубнах. Там Ярема не тільки тримав розкішні апартаменти і своє військо, а навіть приймав послів іноземних держав. Князь був майже незалежним володарем Задніпров’я. Хвалебні вірші йому писали православні студенти Києво-Могилянської академії, а сам її керівник Петро Могила був Яремі дядьком по матері.
Не виключено, що князь хотів стати правителем усієї Русі (теперішня Україна — прим. ред.), але усе сталося інакше — він став “зрадником”. Простий народ уже не захотів князів і панів, почалася війна. Жертвами стали усі, а виграв тільки московський цар — Україна поступово стала Малоросією, частинкою імперії Романових.
Як туди дістатися
У Вишнівець, Збараж і Токи курсують автобуси з автовокзалі Тернополя: довідки за тел. 15-04 та 52-79-29. А от у Лубни доведеться їхати через Полтаву. До цього обласного центру потрібно добиратися залізницею, а потім — автобусами.
Кому варто їхати
Історія Яреми є повчальною і неповторною у своєму роді, адже князь став справжнім міфом — людиною з легенд-страшилок, історичних романів і переказів. Водночас менше його знають як будівника цікавих пам’яток. Напевно, місця, пов’язані з князем, будуть найбільше цікавими для учнів і студентів, для тих, хто хоче знати справжню історію.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 23 квітня 2025
Читати номер