Польський досвід реформ: як громада збудувала собі городище і заробляє на ньому

У Центрі виховання лицарства біля Бичини проходять масштабні фестивалі, збираютьмя діти, є зльоти байкерів, рокерів, любителів автофургонів

Рішення розвиватися через сферу послуг втілює громада містечка Бичина в Опольському воєводстві у Польщі. Турбота про соціальну економіку дозволяє місцевій громаді створювати робочі місця, отримувати додаткові кошти, залучати Євросоюз як інвестора. Іхній набутий досвід може бути корисним прикладом для Тернопілля.

Маючи, як і частина міст нашого краю, давні пам'ятки, Бичина дбає про них, а для залучення туристів навіть збудувала власне «середньовічне» городище.

Населення Бичини – 3656 осіб. У його центрі можна знімати фільми про старовину. Адже місто оточують мури XV ст. з високими вежами, є ратуша і старовинні храми… А ще у 1980-х більшість населення тут займалася сільським господарством.

– Почався капіталізм, який не завжди був сприятливим для наших людей – частина із них не мала де себе подіти, – розповідає бурмістр Бичини Роберт Швєрчек. – У зв'язку з тим, що історичний потенціал впливає на розвиток нашого міста, ми б не хотіли пускати сюди великі підприємства, які могли змінити ландшафт. Але ми розуміємо, що у теперішній час значні кошти крутяться у сфері послуг.

У громаді Бичини, на відміну від багатьох інших в Опольському воєводстві, немає 200-300-річної традиції розвитку туризму. Але місто наважилося зайнятися ним. Тепер тут є і готелі, і ресторани, і крамнички з сувенірами, і туристичні бюро.

А ще завдяки тому, що Польща входить до Євросоюзу, містечку, річний бюджет якого приблизно 40 млн злотих, вдалося отримати 30 млн злотих на оновлення міських мурів. Тепер вони вражають ідеальним станом.

– Бичина вже у ХІ-ХІІ ст. була містом. Звісно, наявність пам'яток не є достатньою підставою для розвитку, – розповідає бурмістр Роберт Швєрчек. – Коли я був директором центру культури, то з'явилася ідея влаштувати фестиваль. Тож звернувся до лицарських товариств і виробника пива, який саме виводив на ринок нову марку пива під назвою «Лицарське». Вдалося переконати його бути спонсором свята.

Керівник лицарського товариства розповів бурмістру про свої мрії створення городища. На околицях Бичини у Середньовіччі було городище. І от громада розробила проект такої конструкції й наповнення її життям – Центру виховання лицарства.

– Інвестором була ґміна, яка залучила гроші Євросоюзу, він надав фінансування у розмірі 80% від потрібної суми, – продовжує пан Швєрчек. – Умовою втілення проекту було те, що його реалізуємо спільними зусиллями з чехами. Тож партнерами стало Братство реконструкції з Єсенніка у Чехії, а братнім проектом – чеські Zlate Hory.

Інвестиція у городище сягнула майже 4 млн злотих. Громада залишилася власником комплексу – його не приватизували у непрозорий спосіб підозрілі бізнесмени, як це буває у деяких країнах. Прибуток від вкладення отримує Бичина. Сайт Центру: grod.byczyna.pl.

– У другий вікенд травня та у вересні у нас проходять масштабі фестивалі, – розповідає каштелян городища Анджей ефенді Костюк. – У червні у нас збираються діти, є також зльоти байкерів, рокерів, любителів автофургонів. Постійно у городищі живуть п'ятеро людей, у час фестів – до 30-ти. Лицарі мешкають у наметах – вони все привозять із собою.

На фестивалі у Бичині збираються учасники з 10 країн, у тому числі з українських Львова й Києва, говорить Роберт Швєрчек. Тоді вільних місць у готелях у радіусі 40 км довкола городища немає. Скільки заробляє громада на городищі, бурмістр сказати не може.

– Це важко вирахувати, але справді у людей побільшало грошей. Це видно, – додає він.

Як-не-як, а йдеться не лише про безпосередні прибутки від плати за відвідини городища, розваги і ночівлю там. Туризм сприяє й розвитку численних обслуговуючих об'єднань – підприємств соціальної економіки. Водночас Бичина планує розвивати окрему інвестиційну зону – місцевість, де діятимуть підприємства, але без шкоди для історичного ландшафту.

ДО РЕЧІ

Написання статей про польський досвід реформ і розвитку стало можливим завдяки участі автора у проекті «Свобода політичної дискусії і доступ до інформації – підтримка незалежних ЗМІ Криму», фінансованому Фондом міжнародної солідарності у рамках польсько-канадської програми підтримки демократії, підтриманої із засобів польської допомоги для розвитку МЗС Республіки Польща і Міністерства закордонних справ, торгівлі і розвитку.

Читайте також "Польський досвід реформ: чого українці можуть навчитися у сусідів"

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.