Героїзм – це найвищий вияв патріотизму, тому, що він проявляється в екстремальних умовах, коли треба допомагати,захищати,боронити. Ця тема, на мій погляд,завжди була і залишається актуальною та сучасною.
По-перше, історія кожної країни є прикладом героїзму багатьох поколінь і безлічі героїв. Та все таки ці люди героями не народились, а ними стали у час, коли треба було повести за собою інших, підняти на боротьбу народ, стати для народу Мойсеєм.
По-друге, чи думали молоді юнаки на Майдані Незалежності, що їх імена (як імена героїв!) будуть вписані на сторінках новітньої історії України? Мабуть,що ні. Але, на хвилі нечуваного національного піднесення і спротиву бандитській владі, вони ними стали. Стали,бо боролись за справедливість.
Набридло, що у пенсіонерів немає грошей на ліки, а чиновники їздять на нових машинах. Набридло, що продаються міліціонери, що ґвалтують і калічать жінок. Набридло, що діти багатіїв вбивають людей,їздячи в нетверезому стані. Набридло постійно давати хабарі лікарям ,вчителям,міліціонерам, пожежникам,податковій,ЖЕКам,вузам,судам. Набридло,що за наші гроші влада купляє собі дачі,яхти, замість того,щоб ремонтувати дороги, будувати школи,лікарні. Вони стояли там,щоб домогтися свого!Для того, щоб на пенсію можна було жити гідно, щоб у лікарнях було достатньо ліків, щоб чиновники не грабували,а працювали для людей. Стояли за справедливе правління, за порядок,за стабільність і економічний розвиток, за повагу до кожної людини. Вони хотіли, щоб всі були рівні перед законом.
Тут героїзм просто обличчям повернутий до небезпеки,навіть не поворушивши оком від страху. Це найбільший вияв патріотизм. Вони гідні звання героїв! Захищали нас - здобули визнання для себе. Низький уклін. Горджусь за свою країну і за людей. Бо такими героями не народжуються, ними стають!
