Не розпинайте маму!

Щойно автобус показав свого лисого лоба через кордон, як назустріч йому вибігли зграйкою чепурні хатки моєї України, мого рідного краю. Хоча досвітні промені ще тільки прокидалися, геть заспані хатини, протираючи свої очі-вікна, раділи і мало не підстрибували, дивлячись, як діти повертаються додому. Ніби вітали із поверненням.

Обабіч дороги, на чорних масних грядках людських городів, поважно повсідалися заквітчані господині-картоплини, за ними галантно виструнчилися рядочки кукурудзи, а ще далі акуратно вишикувалися клаповухі бурячки. З одного боку, доки сягало око, стелилися зеленим пишним килимом поля, ніби розмальовані талановитою художницею-осінню у маково-волошкові кольори. З іншого – додивлялися свої сни, пускаючи в небо хмарки туману, пузаті велети – гори Карпати. Перестрибуючи через камінці, наввипередки бігли струмочки. Моя земля, ніби огорнула мене теплими, пухнастими, рідними обіймами, поцілувала у чоло: «Ось ти й вдома, дякую, що повернулася…».

І справді, як би гарно не було десь там, своє рідне було мені найкращим. Хатки,  поля, гори, ліси, чепурні грядочки і люди, які, ніби мурашки, бігли кожен у своїх справах. Я їхала із заробітків. Там не знайшла щастя, хоч і везла у гаманці кругленьку суму. Серце, думки та й душа були тут, у рідному краї і, я вирішила повернутися. Давно не була вдома, адже заробітчанство займає багато час, а той летить невпинно.

Глянула на небо і обімліла – зліва чорна хмара, справа – чиста синява. Під серцем тихо закололо…

  • О Україно! Все, як завжди! Та що ж візьмеш з неї, такі українці… - Збудив мене від роздумів вигук жіночки, що сиділа через прохід. І почалося... Стільки бруду я не чула вже давно і, це про свою землю! А ще кілька годин тому ці люди, їдучи додому, розповідали, як хочуть повернутися, як скучили, і як добре вдома, бо це ж їх рідна земля. Жах охопив мене, але не тільки мене. Чепурні хатки, бурячки та соковиті вишні, які щойно вітали нас спохмурніли, винувато опустили очі від тих слів і, наче почорніли. Хіба ж вони винні у тому? Цвітуть, ростуть, буяють, як завжди, дарують свій врожай цьому краю, цим людям.
  • А от інші народи…  –  продовжила жінка, що сиділа поряд зі мною.

Автобус винувато в`їхав у місто. Обабіч дороги я раптом побачила знайому. Вона виглядала, як старенька бабуся, хоч була ще зовсім молодою. Я знала її історію. Була вона давньою і величною. Колись вона була першою красунею, королевою називали, багатою і щедрою, на всі округи славилася гостинністю, добром, вишуканістю та мудрістю. Та минув час і, тепер вона стояла тут із простягнутою  рукою і просила милостиню. Її поставили тут… діти. Через них вона тут. Їх у неї було багато. Усі розумні, красиві, талановиті. Та й не дивно, адже дала їм усе, що мала, плекала, виховувала. Вони виросли. Подарувала їм найкращу землю, показала традиції родинні, навчила мови співучої, пісень мелодійних, пригорщами давала любов, вмивала в росі, щоб красу мали, вишивала сорочки на добру долю і, кожному дала пучечок талантів. Діти мали все і завжди були найкращими. Дочекалася… забули все рідні діти. Впустили в дім її чужинців, що хазяйнують тепер і свої порядки встановлюють, дітей вигнали подалі, щоб десь собі на життя заробляли, а маму… поставили біля дороги, щоб просила, бо ще їм мало. «Діти, дітоньки мої. Я ж все вам дала. Чому тікаєте від мене? Виженіть зайд і живіть щасливо…» – шепотіла жінка. «Хіба ж я інакшою стала, що так ненавидите? Хіба ж я в змозі без вас, сама, впоратися із наругою?». Мовчали… Усі мовчали, тільки далі нарікали на народ, на землю, на неї… на рідну… Україну.

«Так, дозволяємо нелюдам господарювати, чужинців допустили, та ще й нарікаємо…» - подумки відповіла я.

  • А ви як думаєте? – повернув до мене голову сусід.
  • Не розпинайте маму… - відповіла я, ледь ковтаючи клубок, що  здавив горло. – Починаймо з себе…

Ніби прозріння прийшло до мене «Ні, я маю бути тут, бо тут моя мама – моя земля. Вона мене народила, поїла, годувала, виростила, співала мені пісень, виколисала. Нечесно її тепер залишати».

І не просто бути тут, а бути гідною її, бути вдячною за все, що дала, і захистити своїми вчинками, ставленням, повагою перш за все до себе, до неї, до свого краю, народу. І так кожен… А тоді гуртом і чужинців виженемо, і зло викорінимо, і заживемо гідно, бо ми того варті.

  • Ще трошки, мамо…

Ірина МАЦКО

Коментарі (1)
  • Jack Winchester

    Все правильно... Хоча і трохи сумно читати... Ірина, пишіть більше та частіше. Почав читати з цікавості.... але мусив дочитати до кінця. Та й ще з задоволенням. Маєте щось таке... що примушує тебе триматися на сторінці...
Острівець кохання із сердець Терни і Поля

Легенда Перлиною міста вважають жителі та гості Тернопільський став. А острів Закоханих на ньому, як осередок любові....

Не розпинайте маму!

Щойно автобус показав свого лисого лоба через кордон, як назустріч йому вибігли зграйкою чепурні хатки моєї України, мого...

Як ми вбиваємо традиції, або Колядники-жебраки

Свята ще тривають, українці одне одного щиро вітають, традиції живуть. Здається, все чудово. Старші люди тішаться і святкують...

Свята ще тривають, українці одне одного щиро вітають, традиції живуть. Здається, все чудово. Старші люди тішаться і святкують...

Новини за сьогодні

Новини Тернополя за сьогодні

21:04 25 жовтня країна переходить на зимовий час: чи буде так і наступного року? 20:01 Шашлики у кораблі і ретро-автомобілі: коваль із Кременця створює унікальні мангали (ФОТО) play_circle_filled photo_camera stars 19:02 «Кожного разу ми чуємо одні обіцянки»: чи підуть тернополяни на вибори? (ВІДЕООПИТУВАННЯ) play_circle_filled stars 18:09 Укрзалізниця пояснила час відправлення та прибуття поїздів у квитках 25 жовтня Від читача 14:52 Як повернути надміру чи помилково сплачений судовий збір 17:06 За добу в Україні зробили рекордну кількість ПЛР-тестів - понад 40 тисяч досліджень 16:05 На Тернопільщині у «день тиші» поліцейських повідомляють про незаконну агітацію (ФОТО) photo_camera 15:03 Фото дня: уже можна покататися на теплоході "Герой Танцоров" 14:15 Пологи чи операція: НСЗУ роз'яснює, за що не потрібно платити батькам маленьких пацієнтів 13:03 Після поїздки в які країни потрібен ПЛР-тест або самоізоляція. Куди в'їзд українцям закритий? (КАРТА) play_circle_filled photo_camera 12:02 Не всі чемні: як виглядає Тернопіль у «день тиші» та де залишилася політична агітація (ФОТО) photo_camera stars 11:25 Скільки "світить" за порваний бюлетень чи проданий голос: яка відповідальність на виборах? 10:32 В Україні за добу підтвердили 7014 випадків Covid-19. В яких областях найбільший приріст хворих? play_circle_filled 10:05 24 жовтня – день тиші. Будь-яка перевиборча агітація заборонена 09:31 На Тернопільщині за добу підтверджено 234 випадки COVID-19, видужало 260 осіб. Яка ситуація в районах? 09:20 У селі неподалік Тернополя загинула сім'я (ОНОВЛЕНЕ) photo_camera 09:05 Пиріг з кабачками без м'яса: покроковий рецепт 08:00 Сьогодні, 24 жовтня: Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй (День ООН) 07:02 Погода у Тернополі на 24 жовтня: вдень синоптики обіцяють до +18
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up