Ще кілька днів спостерігатимемо феєрію приготування до свята Миколая. Бабусі, дідусі, мами і татусі бігають по маркетах, іграшкових та інших магазинах і шукають подаруночки своїм близьким. Хоча якщо будемо чесні, то левова частка перепадає діткам. Логіка безкомпромісна: вони маленькі, дуже чекають свята, вірять в диво… І все б здавалося нормально якби не той сумний факт, що чим старшою стає дитина, тим більш матеріальним бачить очікування приходу свята Миколая. Мами не раз нарікають: «Моя дитина написала у листі, що хоче отримати планшет і то неабиякий або ноутбук, айфон останньої версії, а я ж не маю такої можливості придбати, до того ж свята, кожна копієчка дорога….»
Варіантів порад може бути безліч: купити, не купити, взяти в кредит і так далі. Звичайно, кожна сім’я має право вирішувати на свій розсуд. Однак якщо ми повернемося до витоків свята Святого Миколая, то пригадаємо, що місією Миколая Чудотворця було допомагати бідним, знедоленим і робити це таємно. Тобто він для нас і наших діток є прикладом жертовності, добрих справ, благодійності.
Що ж жертвуємо ми, витрачаючи всі гроші на мішок дорогих іграшок чи гаджети для наших дітей? Сумно, але нічого. З таким же успіхом ми могли б піти з ними у магазин і придбати бажану річ. При цьому виховний ефект, напевно, був би кращий, бо можна принаймні пояснити, що мама з татом цілий рік заощаджували, щоб придбати тобі цю річ. Що ж до свята, то його суть, на мою думку, також може бути виховною. Дитині слід наперед пояснити, що кожен поганий вчинок, нецензурне слово збільшує ризик того, що Миколай не принесе бажаного подарунка, а то ще й різочку залишить. Це один із стимулів побороти лінь та інші шкідливі риси. Тоді подарунок дитина сприйматиме як винагороду за старання, а не те, що випросила. Крім того, добра традиція дарування цукерочок, пряників, фруктів, книжечок, шапочок та рукавичок досі актуальна, не забуваймо. Нехай це буде приємність, а не виконання забаганки.
Апетити малят з кожним роком зростають, а маркетологи старанно працюють над привабливістю реклами дитячих товарів. Інколи здається, що «брендова» лялька чи машина просто необхідна вашій дитині. Однак як тільки вона нею «награється» (день, два, три) іграшка-мрія поповнює гірку інших крутих іграшок. Що ж тоді? Не купувати дітям іграшок? Насправді у кожної сім’ї з цього приводу своя теорія, однак було б непогано хоча б частину іграшок віддавати дітям, які їх чекають і не мають, а при покупці нової пояснювати, що ця іграшка «не падає з неба». Свято Миколая – найулюбленіше свято дітей всіх часів, однак спробуймо зробити його також уроком жертовності для себе та своїх дітей.
