Я не можу зберігати вірність прапору, якщо не знаю, в чиїх він руках
(Пітер Устінов, англійський драматург)

Колись одна людина, ніби зовсім не дурна
Сказала, що не може аж ніяк вона
Своєму прапорові вірність зберігати,
Коли рука негідна норовить його тримати
І не лише тримати, а й розмахувати ним
Цим полотнищем нібито святим
І не для того, щоб закликати до праці чи до бою,
А щоб прикрити ним зажерливість і ницість свої

Ви озирніться: чи багато з тих, хто прапором клянеться і любити мову закликає

В душі шляхетність й благородство має?
Чи там давно вже лиш обман й користолюбство,
Ну, а солодкі співи - то все для дурного людства,
Якому не служити треба, а своїм слугою вигідніше мати
Для цього перед ним і прапором незайве буде помахати,
У вишиванку одягнутись, голову схилити при народі,
Перехреститися за підходящої нагоди,
Про мову нагадати і про пращурів славетних,
Та від цих слів вельможних і авторитетних
Чомусь не додається правди у житті -
Мабуть, якось не так тримають прапор руки ті...