До нього, жовтня цього, ще добрячий кусень зі снігами, відлигою, зову снігами і знову відлигою. Потім зі спекою й зливами. Далі з прохолодою і меланхолією.
І вже тоді – очікуваний новий жовтень, нові вибори, старі місцеві ради, новий/старий мер та свіжі/зіпсуті депутати.
Ви помітили, що українців – принаймні нове покоління – ще з малку навчають голосувати? Приміром, банальний математичний тест для першачків уже нагадує в собі примітивний виборчий бюлетень. На аркуші є віконечка «для галочок». Є запитання з правильними й неправильними відповідями. Ну, і малеча – як прототип повнолітнього громадянина із законним правом голосу.
Далі у політиці – як і в школярському тесті. Скажімо, завалив контрольну, не там «галочки» поставив – сміхота. Не треба лити сльози. Можна попрохати перездати невдачу. В окремих випадках – достроково.
І знову про жовтень прийдешній. До нього, як до іспиту, уже відтепер готуються ті, хто претендують на крісло мера чи місце в депутатському корпусі. Пост-фактум цей іспит здаватимуть й відмінники, яких традиційно найменша меншість в класі. Й улюбленці завуча чи директора. І хулігани. Ще, звісно, двієчники. Й усі вони впродовж року активно ходитимуть до репетитора (себто піарника).
Іспит доведеться складати і нам. До нього по-своєму теж треба готуватися. Перш за все, - вчитися на власних помилках, зроблених на попередніх тестах. А ще – ознайомитися з усіма новими варіантами відповідей. І, головне, уже в жовтні, на іспиті, не користуватися підказками.
