- Слідство ще триває…Син із листопада їздив на Майдан. Дев’ять разів. От на цей дев’ятий раз його і привезли, - каже батько Василя, Михайло Мойсей. – Я знав, що він їздить. А зупинити не міг. Він сказав, що питання закрите раз і назавжди, бо «хто, як не я?», і що ми більше не будемо повертатись до цієї теми. У нього патріотизм був у крові. Ще у 14 років, як мама поїхала на заробітки, він казав, що буде така Україна, що не треба буде нікому нікуди їхати. Потім записався у реєстрове козацтво.
А ще син, каже батько, змалку цікавився УПА. Він чотири рази вздовж і впоперек обійшов Карпати, побував у різних місцях боїв Української Повстанської армії і занотовував враження про усі походи, нові місця у записник.
Читайте також: Село Зубрець втратило у Києві двох - Ігоря Костенка та Василя Мойсея
- Перші два рази син обійшов Карпати, ще навчаючись у школі на Івано-Франківщині. Середню школу він закінчував там, - каже пан Михайло. – А коли вже переїхав до Луцька, то організував там групу студентів, яка подорожувала з ним і записувала розповіді старожилів про УПА.
Знайти нині Василеві записи чоловік не може. Каже, що розшукував їх всюди, де можна, адже вони для нього дуже дорогі.
- Син похований у Луцьку. Тут він жив останніх кілька років. Тут навчався. Звідси їздив на Майдан, - додає батько. - Після його смерті і я переїхав із Зубреця до Луцька. Тут живе і мій старший син... А нещодавно приїхала до нас донька з онуком Андрійком. Йому тільки два роки. Але він так схожий на Василька... Я часом хочу гукнути: «Андрійку», а гукаю: „Васильку”...
З часу загибелі Василя родину підтримують чимало добрих людей. Часто телефонують однодумці, друзі Василя. Але більшість із них, додає пан Михайло, зараз у зоні АТО.
№ 49 від 4 грудня 2024
Читати номер