Посадовці встановили розрахунок доходів і витрат фахівців первинної медичної допомоги. При обслуговуванні 2500 пацієнтів, сукупний місячний дохід фахівців становитиме 43750 грн. В Міністерстві охорони здоров’я підрахували, що 22,5% від цієї суми становитимуть видатки на різні медичні потреби.
Посадовці з Міністерства охорони здоров’я (далі МОН - прим. авт.) встановили розрахунки вартості надання послуг первинної медичної допомоги. Відповідна калькуляція є у фінансово-економічному обгрунтуванні законопроекту №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Метою документу є створення законодавчого підгрунтя нового механізму фінансування медичних послуг і ліків за рахунок бюджетних коштів через систему державного солідарного медичного страхування.
За роз'ясненнями, які надали редакції “20 хвилин” у МОЗ, в законопроекті №6327 вказано, що при мінімальному фінансуванні первинної медичної допомоги медична практика, що обслуговує 2500 пацієнтів буде отримувати середній місячний дохід в обсязі 43750 грн. В зазначену суму входять витрати, пов’язані з виконанням галузевих вимог на рівні первинної медичної допомоги. Тобто, це витрати на діагностичні тести, витратні матеріали та амортизацію оснащення. За розрахунками чиновників МОЗ в середньому це становитиме 22,5%. Таким чином, обсяг коштів для оплати заробітної плати та інших поточних видатків становитиме, в середньому, 33894 грн на місяць.
До слова, медична практика - група фахівців, що здійснює реєстрацію, обстеження та лікування пацієнтів. Медична практика може складатися у різній варіації з лікаря, фельдшера, медсестри тощо. Відповідно до зазначеного закону кошти отримує саме медична практика, а не окремо взятий лікар.
Дохід медичної практики залежить і від кількості пацієнтів, продовжують в МОЗ. Чим менше пацієнтів тим менший дохід. Якщо фахівці обслуговують 500 пацієнтів, то їхній сукупний місячний дохід буде 8750 грн.
В МОЗ дають відповіді на деякі питання, що цікавлять читачів.
Що це за закон?
- Це перший і головний закон реформи! Він встановлює єдині для всіх правила – як працюватиме система охорони здоров’я. Як саме гроші підуть за пацієнтом та як розподілятимуться страхові внески громадян.
Що змінює цей пакет законів?
- Він змінює головне: Держава починає прямі виплати лікарням та приватним практикам за конкретні медичні випадки, які стались із конкретними людьми — за рахунок «страхових внесків» громадян.
Чи будуть громадяни платити страхові внески?
- Вони їх вже платять — через загальні податки. Навіть якщо людина не працює або отримує зарплату «в конверті», вона платить у державну скарбницю 20% ПДВ з будь-якої своєї покупки. Таким чином, у 2016-му році кожен українець сплатив на медицину через податки в середньому 1 764 грн (і на первинну, і на вторинну допомогу). Це і є страховий внесок.
Як здійснюватимуться страхові виплати за громадян?
- Їх здійснюватиме єдиний національний страховик — Національна служба здоров’я України. Це державна фінансова інституція, яка разом із МОЗом забезпечує функціонування системи охорони здоров’я.
Міністерство охорони здоров’я розробляє принципи та стандарти, за якими повинна працювати система. НСЗУ в свою чергу фінансує заклади охорони здоров’я за цими принципами. Організації, подібні до НСЗУ, є в більшості розвинених країн. Наприклад, Національна служба здоров’я Великої Британії була створена понад 70 років тому і пережила всіх своїх засновників.
В чому відмінність реформи від тієї системи, що є зараз?
- Зараз замість того, аби оплачувати послуги для кожного з нас, держава «спалює» їх, утримуючи площі медичних закладів, сплановані за нормативами 1970-х років. Наприклад, у місті Славутич лікарню ще за часів СРСР сплановано для 100 тис. населення, хоча реально в місті мешкає 25 тис. осіб. Там досі є велике пологове відділення, де один лікар приймає пологи один раз на 10 днів. Але на кошти платників податків ми утримуємо та опалюємо всі 6 великих корпусів цієї лікарні. В амбулаторії невеличкого села Несвоя Чернівецької області крім одного лікаря та 2 медсестер працює ще 9 працівників – сторожі, кочегари, бухгалтер, методист, водій та ін. Вона досі живе за наказом МОЗ №33 щодо планових штатів медичних закладів, розроблених ще в СРСР. Ці неефективно витрачені кошти могли би бути виплачені лікарям або витрачені на матеріали для надання реальних послуг за страховими випадками.
Як Національна служба здоров’я України забезпечить якість лікування?
- Ми переходимо на міжнародні медичні протоколи лікування, діагностики та єдині вимоги до всіх закладів охорони здоров’я. Медична послуга, яку оплачує Національна служба здоров’я, повинна бути виконана за медичним протоколом, інакше вона не буде оплачена. Наш перший крок – офіційно дозволити використання протоколів країн Європи. Протоколи починають діяти разом з набранням чинності пакету законопроектів. Зараз у регіонах немає техніки, обладнання тощо. Так, і для цього буде розроблена окрема інвестиційна програма від уряду. Також на підсилення лікарень будуть направлені кошти міжнародних донорів.
Що буде з закладами охорони здоров’я?
- Вони надаватимуть саме ті послуги, які потребують громадяни. Єдині вимоги НСЗУ – мінімальне навантаження на лікарів має бути не меншим за те, яке є в країнах Азії та Африки, що розвиваються. При меншому навантаженні у лікарів недостатньо практики та досвіду, і це стає небезпечним для пацієнтів. З боку громад – власників медичних закладів – є величезний запит на збільшення прав медзакладів щодо ведення господарської діяльності.
Ми підтримуємо надання пільгового режиму автономії медичним закладам. Він дозволить лікарням отримати права на господарювання не менші, ніж у комерційних закладів. Автономізувати заклади можна вже зараз, але це дуже складно. Наприклад, за законом потрібна дорога процедура оцінки землі. Ми не розуміємо навіщо сьогодні, коли не вистачає грошей на необхідне, місцева влада повинна витрачати кошти на оцінку землі та майна лікарень, які вона все одно не може продати. Тому ми підтримуємо парламентський законопроект 2309 а-д, вважаємо його важливим для реформи, адже він захищає заклади від ризиків приватизації.
Коли закінчиться реформа?
За законом про державні фінансові гарантії, виплати на первинці розпочнуться вже в липні, виплати спеціалістам, за діагностику та аналізи – з 2018-го року. З 1 січня 2019-го вся система охорони здоров’я переходить на нову систему розрахунків.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер