На кубку Західної України з гри «Що? Де? Коли?» запитували про “Лонгер” і війну

>- Наступне запитання, – оголосив ведучий турніру, і гомін в залі миттю стих. Кожен учасник, озброївшись ручкою та блокнотом, усе детально нотує. – В одному Інтернет-виданні автор запитання прочитав наступне. Цитата: “Я зайшов у метро і помітив в кінці вагона красиву дівчину. Та чи був хоч сенс із нею знайомитися, адже у неї на правій руці не було...” Увага, запитання: “Закінчіть цитату двома словами. Час пішов”.

Запитання - на логікуЗапитання прозвучало, і зал відразу, рівно на хвилину, перетворився на “вулик”. Кожна з команд, схилившись над своїм столом, почала все жваво обговорювати, сперечатися та пропонувати можливі варіанти відповіді. Одні це робили майже пошепки, інші навпаки – емоційно, періодично стукаючи рукою по столі. Від цього у приміщені настав такий гул, що почути хоч щось зі сказаного гравцями просто не можливо.

За 30 секунд зі столу тернопільської команди “Аристократи духу” лунає радісний сміх: гравці віддали свою відповідь на аркуші паперу, складеному в кілька разів і продовжили лукаво посміхатися. Збігла хвилина, і ведучий сповістив, що відповіді більше не приймає та оголошує правильну. Виявилося, хлопчина в метро засумнівався, чи знайомитися йому з дівчиною чи ні, тому що в неї не вистачало безіменного пальця. Тернополяни з “Аристократів духу” та ще декілька команд, вже не приховуючи гучного сміху, привітали одне одного потисками рук, адже вони відповіли правильно. В інших командах дехто вхопився за голову – відповідь, насправді, була такою простою.

– Зазвичай запитання на «Що? Де? Коли?» - не на виявлення спеціалізованих знань, а такі, котрі торкаються широкої тематики. Причому логічне мислення – найголовніше для гравця, – каже редактор видавництва “Підручники і посібники”, гравець тернопільської команди “Сателіт” Маргарита Більчук. – Бувають запитання, на які жодна з команд не дає правильної відповіді, в нас такі називають “гробами”.

Траплялися протягом турніру і такі запитання. Окрім того, треба було бути компетентним у різних темах: Інтернет, Друга світова війна, автомобілі, неправильний переклад слів українською, історія та ще багато інших. Причому чим ближче було до кінця турніру, тим складнішими ставали запитання.

Заснув під час гри«Що? Де? Коли?» - це задоволення від самої гри, поділилася враженнями гравець з чотирирічним стажем Інна Семенова з «Dream Team».

– Це чудова гра. Цікавим є і те, що ми подорожуємося, спілкуємося, - каже вона. - Це дозволяє розвиватися, вчить швидко думати, мобілізуватися і працювати в команді.

Майже після кожного змагання, як продовжує Інна, є що згадати. Часто траплялися й казуси. Так на одному з недавніх турнірів гра мало не зірвалася через те, що зникла одна людина. Це було на «Інтелектуальному марафоні» в Одесі, який грають на Морському вокзалі. Цей турнір особливий тим, що можна виходити на свіже повітря, щоб трішки перепочити, адже триває марафон впродовж доби. Так ось, один із учасників – знайомий Інни – настільки стомився, що вийшов на кілька хвилин і не повернувся. Коли його тривалу відсутність помітили, то знайшли ерудита неподалік вокзалу. Він спав біля берега. Виявилося, хлопчина вирішив скупатися в морі. Його це так розслабило, що він ліг і заснув.

Дійшло до... пиваЗавершилися змагання зі «Що? Де? Коли?» у Тернополі турніром з пива. На загальне здивування в приміщення занесли бочку житнього напою й оголосили, що для участі в конкурсі необхідні три дівчини і стільки ж хлопців.

Охочі, як бачив наш кореспондент, знайшлися швидко, причому їх було навіть більше, ніж потрібно. Кожному налили по кухлю пива. За умовою: хлопці пили через три трубочки, а дівчата стартували на 5 секунд пізніше. Врешті перемогу здобула учасниця львівської команди «Металопрокат». Отож, інтелектуали, які найшвидше п’ють пиво живуть у Львові.

Тернополяни виграли “хитрим маневром”Після дводенного змагання Кубок Західної України не покинув Тернополя, залишившись у своїх попередніх власників – команди “Західний полюс”. Вона вже вдруге захистила права на нього. Причому при визначені власника Кубка обчислюють бали лише за підсумком чотирьох турів, в яких кожна окрема команда має найвищі результати. Натомість Меморіал, за умовами турніру, здобуває та формація, яка протягом п’яти турів набирає найбільшу кількість балів.

- Таким “хитрим маневром” ми і виграли, – посміхаючись каже член команди “Західний полюс”, лікар за фахом Ігор Коршовський. – Насправді ж ми довго росли до цієї перемоги, працювали, читали, розвивалися. Результати не змусили на себе чекати. Власне, у “Що? Де? Коли?” я, Тарас і Юрій – засновники команди - граємо з 1998 року. Колись їздили на шкільний всеукраїнський чемпіонат. Там потоваришували та вирішили грати в одній команді.

 Нині команда “Західний полюс” складається із шести учасників. Усі вони були в темно-синіх футболках із написом “Західний полюс”, виконаному в різних стилях. У когось - українськими буквами, закрученими на зразок арабських, в інших – “під” японські ієрогліфи. – Назва команди - «Західний полюс», – продовжує Ігор, – бо ми, найзахідноукраїнська команда, в географічному плані. Решта ж — із місцин, розташованих східніше.

 До слова, Меморіал Сідлецького цього разу відстояла команда «Dream Team» з Вінниці. За загальною сумою балів саме вона показала найвищий результат.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.