Як журналіст "RIA плюс" у магазині одяг продавала

Редакція газети «RIA плюс» продовжує проект «Журналіст міняє професію». У його рамках медійники пробують себе у ролі працівників різних сфер діяльності

Задля експерименту ми обрали звичайний магазин, де ціни не зашкалюють. Мережа магазинів «Все від 40 грн» - це, звісно, не бутік і не місце для тих, хто шукає вбрання від відомих світових брендів, яке носять гламурні жінки та чоловіки. Але тут можна підібрати взуття, одяг, іграшки та посуд хорошої якості за невелику суму. Тому ці магазини так люблять пересічні тернополяни з середнім рівнем достатку, які надають перевагу легкості, простоті у виборі одягу. Та й, зрештою, рівень матеріального достатку городян з огляду на останні події у країні та світі не надто високий. Люди намагаються економити на всьому.

Покупець завжди правий...

Продавцем у магазині «Одяг від 40 грн» є моя близька подруга Оксана Ірха. Вона пообіцяла швиденько ввести в курс справи, але поблажок на роботі, попередила, не буде. Магазин, у якому я працювала протягом чотирьох годин (а це визначено регламентом - прим. авт.), розташований на Центральному ринку, поблизу ринку «Котломонтаж». Експеримент проводили в середу, 2 вересня. Я прийшла на зміну опівдні. Сам же магазин працює з 8.30 до 15.30.

Оксана одразу пояснила: «Покупець завжди правий. Що б не сталось, завжди посміхаємося і погоджуємося, коли дуже нервують - дихаємо глибоко». У магазині є як дитячий, так і дорослий одяг для жінок та чоловіків. Також - полиці з взуттям. Воно переважно спортивне, хоча є і туфлі та жіночі балетки. На перший погляд асортимент видається небагатим. Але, з іншого боку, є все необхідне. Різноманіття жіночих і чоловічих штанів - як класичних, так і джинсів та спортивних, великий вибір спортивних костюмів широкої кольорової гами, недорогі сорочки і святкові блузки, дитячі піжами, шкільна форма та костюми, постільна білизна... Оцінивши товар, зясувавши, де що лежить, я почуваюся більш впевнено. А тут уже й перший за час моєї роботи відвідувач.

Дівчина Наталка вподобала собі чорні замшеві балетки. Дістала з коробки потрібний розмір, поміряла. Дівчина сказала, що ціна - 155 грн - за таке зручне взуття - просто смішна, щоб їх не купити.

- Я торгую на ринку, і зручне взуття для мене дуже важливе, - каже вона. - Дороге шкіряне взуття тут навіть шкода взувати. Добре, що є такий магазинчик. Ці балетки дуже зручні, добре проклеєна підошва.

Якщо не личить - казати прямо

Із задоволенням записую товар у зошиті, де ведуть облік усього, що продають у магазині. Кладу гроші в касу і поспішаю до інших покупців, які розглядають товар. «Добрий день! Вам щось підказати?». Чесно кажучи, оцю фразу до роботи в магазині я ненавиділа найбільше. Мені увесь час здавалось, що коли мені так хтось казав, хотів щось нав'язати. Але тут я зрозуміла - говорити з відвідувачами просто необхідно, навіть хочеться. Інакше складається враження, що в магазині замість продавця - мумія. А такий варіант - ще гірший. Я намагалася знайти раціональне рішення - пропонувати, але якщо річ людині не личить, - казати прямо, а не намагатися «впарити» товар.

Мені подобається, коли люди вдягаються зі смаком. Тому одяг для покупців підбирала із задоволенням. Тернополянка Оксана Сорока охоче приміряла все, що ми з Оксаною їй пропонували. З магазину жінка не вийшла з порожніми руками - придбала червоні штани та білу блузку.

Працювати продавцем виявилось не так вже й складно. Робота з людьми завжди вимагає бути психологом - як у журналістиці, так і в торгівлі. І тут, і там треба розуміти настрій співбесідника, його наміри ще до того, як він почне діяти. Тому елементарні знання людської психології мені дуже знадобилися під час експерименту. За зовнішнім виглядом людини, її манерами можна було зрозуміти, чи вона налаштована щось купити, на що зверне увагу, що краще запропонувати, а кого краще не зачіпати, щоб не нарватись на грубощі. У таких ситуаціях часто допомагають жарти. Звісно, таке не всім підійде - можна отримати на горіхи...

Ледве не купив жіночі штани

Люди періодично заходили і виходили з магазину. Хтось розглядав штани, хтось шукав взуття на осінь. Батьки часто запитували про сорочки та інше шкільне вбрання для дітей. Одна жіночка захоплено сказала: «Скрізь такі ціни, що просто страшно. За білу сорочку хочуть триста гривень. Це жах. А тут – лише 75....»

Чоловіки поводились більш стримано. Певно, ніяковіли від уваги одразу двох продавців жіночої статі. Один із відвідувачів так розхвилювався, що ледь жіночі штани не купив. Хоча я наполегливо пропонувала йому вибрати чоловічі. Пообіцяв, що ще прийде.

Окрім цікавих і веселих відвідувачів, мені ще й пощастило із сусідами. Поруч з магазином на ринку - кілька торгових точок. Тітка Галя продає білизну. Вона вже багато років тут, і від неї можна почути чимало комічних життєвих історій. З іншого боку, по сусідству - пані Людмила. Вона продає взуття як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Обидві жінки - дуже привітні та доброзичливі. Узагалі всі продавці між собою спілкуються, товаришують, пригощають одна одну. Тому навіть коли немає відвідувачів, сумувати не доводиться.

Поки продавала одяг, і сама кілька речей приміряла. Адже у глибині душі я - шопоголік, хоч не такий затятий. Певно, мені, як і кожній жінці, хочеться завжди гарно виглядати та справляти приємне враження... Отак поторгувала - і щось корисне зробила, і задоволення отримала. Асортимент, щоправда, я зробила б іще більший - додала жіночі сукні та верхній одяг. Та, як зауважила Оксана Ірха, магазин відкрили зовсім недавно. Тому все ще попереду. І асортимент планують постійно оновлювати.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.