Інноваційні ліки від COVID-19. Яка з них користь і чи будуть їх отримувати тернополяни

Як повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України 21 вересня, ліки вже доставили в регіони. Загалом держава отримала 20 тис. флаконів Бамланівімабу (Bamlanivimab) та 40 тис. флаконів Етесевімабу (Etesevimab).

Ліки виробництва американських компаній «AbCellera Biologics» та «Eli Lilly and Company». Партію медикаментів  доставили в Україну 4 вересня за сприяння Посольства України в США як гуманітарний вантаж, наданий американською благодійною організацією Direct Relief.

Ці медикаменти дозволили використовувати Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) ще 9 лютого 2021 року. Вони пройшли клінічні дослідження. Як йдеться у повідомленні FDA, моноклональні антитіла можна застосовувати для лікування пацієнтів з легкою та середньою важкістю протікання хвороби у дорослих та дітей, віком від 12 років та масою тіла не менше 40 кілограмів. Препарати показані тим, у кого є ризики розвитку важкої форми протікання COVID-19. 

Що кажуть тернопільські медики

У тернопільських лікарнях, як вдалося з'ясувати журналістам “20 хвилин”, наразі цих препаратів поки немає. Але чи потрібні вони? Яка їхня ефективність? Чи допоможуть пацієнтам одужувати, ми поцікавилися у медиків.  

Отже, як розповідає лікар–інфекціоніст, професор Василь Копча, на ці препарати покладають великі надії.

– Наразі їх ми ще не застосовували. Але нам відомо про них. Ці лікарські засоби мають моноклональні антитіла. Це дуже багатообіцяючі препарати, але наскільки вони виявляться ефективними – будемо бачити. Їх застосовують на ранніх стадіях перебігу хвороби, – розповідає він.

Моноклональні антитіла застосовують у лікуванні різних захворювань – онкологічних, ревматологічних, пульмонологічних та неврологічних захворювань. Є досвід застосування моноклональних антитіл при інфекційних захворюваннях.

Як розповідає професор, чим раніше їх почати застосовувати, тим краще. Оскільки препарати блокують прикріплення вірусу до мембран клітин, а це сприяє запобіганню розвитку хвороби, вводити препарат потрібно одразу, після виявлення хвороби тим пацієнтам, які мають ризики важкого перебігу.

– На жаль, є багато пацієнтів, які затягують з тим, щоб звернутися до лікаря. Однак наголошую: чим раніше ми починаємо лікування, тим краще. Але є пацієнти, які звертаються і через два тижні після інфікування, – продовжує пан Копча. 

Директор лікарні швидкої допомоги Ярослав Чайківський каже – станом на 23 вересня, у лікарню, яка є опорною для лікування хворих на коронавірус, ці ліки ще не доставили. Чи отримають їх ковідні лікарні взагалі – невідомо, адже препарат варто застосовувати на початкових легких та середніх стадіях. Тому медик припускає – можливо, їх будуть використовувати для амбулаторного лікування.

– Ми думаємо, що ці ліки, можливо, і не будуть надаватись лікувальним закладам, оскільки це препарати, які ефективні при легких і середніх формах захворювання, – каже Ярослав Чайківський. – Такі пацієнти здебільшого лікуються амбулаторно.

Рекомендує

І директор Центру первинної медико-санітарної допомоги Микола Медвідь  говорить:  про те, хто отримає ці ліки, наразі не знає. Невідомо і те, чи отримуватимуть їх сімейні лікарі чи хворі, які лікуються амбулаторно.

– На жаль, не володію такою інформацією. Можливо, їх будуть надавати закладам, де лікують хворих на стаціонарі, – каже директор.   

Де ліки?

Ми звернулися до обласного департаменту охорони здоров'я та запитали, яку кількість препаратів отримала Тернопільщина, як їх розподіляють між закладами та хто з пацієнтів може розраховувати на ці ліки. Однак начальниця департаменту Ольга Ярмоленко повідомила – цих препаратів ще немає в області.

– Ці препарати ще не доставили до області. Ще немає відповідного наказу, тому про те, скільки ліків ми отримаємо, як їх буде розподіляти – говорити зарано, – каже Ольга Ярмоленко.

Тоді чому ж в МОЗ повідомили, що ліки вже доставили до регіонів? Ми написали інформаційний запит до міністерства. Хто зможе отримати ці препарати? Скільки доставлять на Тернопільщину та чи отримаємо ми їх взагалі? Наразі ми очікуємо на відповідь. Більше – згодом. 

Коли застосовуватимуть – МОЗ

У медичному протоколі “Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби COVID-19”, МОЗ внесли зміни 20 вересня. 

Як йдеться у протоколі, терапію моноклональними антитілами проводитимуть в амбулаторному режимі в умовах закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну допомогу хворим на коронавірус. Тобто пацієнт, який лікується вдома, приходитиме до лікувального закладу, де йому вводитимуть препарат. Введення препаратів можна буде отримати за направленням лікаря загальної практики, сімейного лікаря чи терапевта. Їх призначатимуть пацієнтам від 18 років з легким або середнім ступенем захворювання, але які мають ризики прогресування до тяжкого захворювання. 

Комбінацію препаратів повинні вводити таким пацієнтам якомога швидше – до 5 днів від початку симптомів. Якщо пацієнти потребують госпіталізацію або знаходяться на стаціонарному лікуванні – моноклональні антитіла їм не призначатимуть. 

До факторів підвищеного ризику прогресування до тяжчого COVID-19 належать наступні:

• старший вік (вік ≥ 65 років);
• надмірна вага (дорослі з ІМТ>25 кг/м2) ;
• вагітність;
• хронічна хвороба нирок;
• цукровий діабет;
• вторинний імунодефіцит уточнений (імуносупресивна терапія);
• первинні імунодефіцити;
• серцево-судинні захворювання (включаючи вроджені вади серця) або гіпертонія;
• хронічні захворювання легень (наприклад, хронічна обструктивна хвороба легень, астма (від помірної до тяжкої), інтерстиціальна хвороба легень, муковісцидоз та легенева гіпертензія);
• серповидноклітинна анемія;
• стани, обумовлені порушенням розвитку нервової системи (наприклад, церебральний параліч) або інші стани, що вважаються складними (наприклад, генетичні або метаболічні синдроми та тяжкі вроджені аномалії);
• наявність медичної технологічної залежності (наприклад, трахеостомія, гастростомія або вентиляція з позитивним тиском (не пов'язана з COVID-19).

Що відомо про препарати

Під час клінічних досліджень пацієнтів з високими ризиками прогресування хвороби однократне введення цих двох препаратів одночасно показало значне зниження госпіталізації та смертності впродовж 29 днів спостережень. Загалом було проведено рандомізоване дослідження з подвійним сліпим плацебо–контрольованим методом. У експерименті взяли участь 1035 дорослих з ризиком ускладнень ковіду. 518 отримали введення комбінації цих двох препаратів. Решта 517 – отримали плацебо. Госпіталізація або смерть серед пацієнтів, які отримали плацебо була 7%. Серед тих, хто отримали медичні препарати – рівень госпіталізації та смертності склав 2%.  Тому застосування цих препаратів знижує ризики ускладнень у пацієнтів. 

– В червні робоча прийняла рішення щодо готовності включити до протоколу лікування препарати Бамланівімаб та Етесевімаб у разі їх наявності в Україні. Сьогодні ліки вже в регіонах – відповідно оновлений протокол регулюватиме їхнє застосування. Ми вдячні американським партнерам та логістам з благодійного фонду за передачу та розвезення препаратів, – заявив перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда.