Іноді буває настрій, коли просто необхідно читати добрі книжки і дивитися добрі фільми. Але часто їх дуже непросто знайти. Якщо позитивні фільми ще подекуди зустрічаються в природі, то з книжками справжня біда. Задумавши написати цей блог, я зрозуміла, що з прочитаного мною досі, тільки одиниці можна назвати добрими книжками.
Поділюся своїм рейтингом добрих книжок:
- Я вже писала, що найдобрішою з прочитаних мною книг я вважаю «Бог ніколи не моргає» Регіни Бретт. Не буду повторювати те, що вже написала в рецензії. Але згадаю книгу цієї ж авторки «Будь дивом», яка така ж добра і позитивна, як і перша і їй також місце в цьому рейтингу. Є ще й третю книга від Регіни Бретт «Бог дає таланти всім». Поки я ще не читала цю книгу але підозрюю, що вона також позитивна.
- «Вероніка вирішує померти» Пауло Коельо. Істинні знавці літератури не надто жалують твори цього автора, але на мою скромну думку ця книга дуже надихаюча і життєстверджуюча. Я її читала двічі, кожного разу з задоволенням.
- Ерленд Лу «Наївний супер». Коли я задумувала цей рейтинг, то відразу згадала цю книгу, але довелося її перечитати ще раз аби з впевненістю ввести в цей список. І вона таки добра, а ще мила і написана в дуже наївному стилі, хоч піднімає важливі питання. Я її читаю завжди з задоволенням, яке важко пояснити словами, це радше відчуття. Ця книга, як і «Вероніка вирішує померти» про людину, яку втомило життя і вона намагається якось дати цьому раду. У всіх нас бувають такі відчуття періодично, саме в такі періоди ця книга може бути цікавою.
- «Їсти, молитися, кохати» Елізабет Гілберт. Чесно зізнаюся, що я не читала цю книгу, бо бачила кіно. Але остільки вона про те як навчитися отримувати задоволення від життя то повинна бути в цьому списку. І хоч мені дуже важко читати книжки якщо я вже бачила фільм, я таки запланувала її прочитати.
- «Дари волхвів» О. Генрі. Думаю всі пам’ятають цей зворушливий і добрий твір зі школи.
- «Різдвяна пісня в прозі» Чарльза Дікенса – це напевно сама добра серед добрих книжок.
- «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена – улюблена книга мого дитинства.
- «Пеппі Довгапанчога» Астрід Ліндгрен треба бути перечитати якось, бо ця мила дівчинка приносила мені в дитинстві масу задоволення.
- «Шантарам» Грегорі Робертс – напевно найсумнівніша книжка в цьому списку, бо доброю її назвати дуже важко. Але я таки наважилася включити її в рейтинг, бо вона прекрасна тим, що вчить бачити світ таким який він є. Це звісно не універсальний підхід і я вважаю, що багато в цьому світі може і мусить бути кращим, але є таке як етнічні особливості з якими ми маємо миритися, і якими б дикими вони нам не здавалися, часто їх просто треба прийняти такими якими вони є. Ця книга якраз про це, а ще вона дуже відверто розповідає про життя жителів Індії, якщо комусь цікава ця тема, то тут можна знайти багато матеріалів для роздумів.
- «Свято, яке завжди з тобою» Ернеста Хемінгуея - це неймовірна книжка для осіннього або зимового вечора, бо вона тепла. Вона про богемний світ 20 років ХХ ст, тут можна прочитати про багатьох класиків, але вона і про прекрасне місто Париж, яке об’єднало цих людей, вона про пошуки себе і становлення великого письменника. Ця книга добра.
Нажаль мій список вийшов не дуже великим, але я впевнена, що в майбутньому матиму нагоду поповнити його. Бо особисто мені добра і життєстверджуюча література дуже потрібна.
Для фіналу розкажу, як колись в потязі бралася читати куплений на барахолці у Львові збірник української новели ХІХ ст. і натрапила на твір про Різдво, не згадаю зараз назви і автора. Але остільки то був грудень, то я дуже втішилася можливості прочитати щось добре і українське про це свято. Яким же було моє розчарування, коли я дочитала цей твір в якому бідного селянського хлопчика на свят вечір образила його хрещена мати, власниця їхнього села. Всі ми за історичну правду і реалістичність, але погодиться, що так хочеться інколи прочитати щось добре і надихаюче.
Добрих нам новин, які в майбутньому стануть основою для добрих книжок.
