- У вас єсть пісталєт? - байдуже запитався вусатий та цмокнув люльку. Дим нечемним клубком став шукати виходу з кімнати.
- Єсть, - відповів Міша. Хоча тонкасті вапроса Міша не просік.
- Но ви же нє сабіраєтєсь ім застрєлітса? - пахкнув вусань.
- Нєт, канєшна, - проблеяв Міша. Він поняв, шо нада звалювать атсюда вслід за димом.
..........
Міша, вважаючи себе справжнім мужиком, дотримав слово - стрілятися не став. За нього це зробили чекісти у лютому 1940-го. Через два роки пацани з НКВД навідалися в гості до жени Міши - фрау Марії Остен і влаштували подружжю побачення.
...........
А всьо починалося так романтично і стрємітільно. У далекім тіщя дєвітсот сємнадцатам Міша рішив строіть комунізм. Валянки і "Маузера" чувак залишив для таваріщєй з робочого класу. Міша пішов на більш суровий фронт - пропагандистський. Чувак зробився журналістом. Хоча, канєшно, "п***абол" - правдоподібніше та історично правильніше.
Міша став стравжнім супер-стар совєтської преси. Партія довіряла атвєтствєному таваріщю найвіжливіші завдання для локшинорозвішування гражданам СССР. Мішу навіть пускали погулять у вражистські капіталістичні страни. Але Міша був сильний духом і не спокусився на Західне буржуйство - щораз вертався на родіну-мать.
За відданість партії Міші забашляли мажорну хату на набережній Москви-ріки. Чувак так втішився, шо зробився ше пристрастнішим п***болом.
Ну, для прикладу. Міша, ледь встигаючи витирати спітнілого лоба та посьорбуючи мартіні у паризькій кафешці, запевняв у своїх матеріалах, шо нікакого Голодомору в Україні нєту.
Або, скажімо, сам спєрва брав участь у підриві собору Симонова у Москві, а патом сенсаційно описував цей процес. Починав його зі слів: "Нєт, ета замєчатєльно!".
Папіздже Міша бігав на свіданки до німкені Марії Остен. Патом вона стала гражданською женою Міші.
Якось парочка вирішила пашутіть в користь пропагаді Совєтів: забрали з Німеччини десятилітнього пацана (у якого були батьки), всиновили парнішу і стали ним піарити СССР - як страну чудєс для малишей. Мовляв, партія за усіх подбає, навіть за німецьке дитя.
А ше 1936-го Міша був на війні в Іспанії, де тіпа працював спецкором "Правди". Хоча насправді, падлюка, був замаскованим представником-аґентом Кремля. В Іспанії, до речі, Міша навіть видів старика Ернеста Гемінгвея.
Проте Москва Іспанію провтикала. Вусань, як твердять історики, вбачав у цьому і трохи вини Міші. Тому-то Мішу в 40-му й приставили к стєнкє.
..................
Якоїсь ночі, гублячись в Інтернеті, я натрапив на черговий відеоспіч-блювотину від Дмітрія Кісєльова. Тут мені і згадалась історія з жизні Міші. І якшо Міша, імовірно, був покидьком через ідейні переконання, то про гаспадіна Кісєльова це сказати складно.
Одне просто. Це уявити, як В.В. Путін (він же Х*йло) запитує у Кісєльова: "У вас єсть пісталеє?" - "Єсть..." - "Но ви же нє сабіраєтесь ім застрелітса?"...
P.S.
У головних роляк:
Вусань - Йосип Сталін
Міша - Михайло Кольцов
Х*уйло - В.В. Путін
П*здло - Дмітрій Кісєльов
А не чекає Романа Скрипіна чи Савіка Шустера доля Лорда Хау-Хау та Юліуса Штрайхера?