Сергій Головайчук славиться своїми кулінарними здібностями. Тернополянин відомий в багатьох містах України, адже з його подачі відкривали відомі заклади харчування. Дружина Лідія – його надійний тил і опора, вона в усьому підтримує та допомагає.
Ми продовжуємо цикл публікацій «Дружини відомих тернополян». Адже насправді про надійний тил знаних у місті персон мало що відомо.
Цього разу дізнаємось про те, як живе родина знаменитого тернопільського шеф-кухаря, члена Київської Асоціації шеф-кухарів, автора та ведучого кулінарних програм на телебаченні Сергія Головайчука. З 2015 року він активно займається ресторанним консалтингом та ребрендінгом закладів громадського харчування. Тож саме з його подачі і відкривали ресторани та кафе, які сьогодні відвідують сотні тисяч відвідувачів по всій Україні. До слова, пан Сергій є постійним коментатором газети «RIA плюс». Завдяки йому, наші читачі мали змогу потішити своїх близьких неперевершеними стравами від шефа.
Сергій та Лідія Головайчуки познайомились у 2010 році. Він працював в одному із закладів Києва шеф-кухарем, а дружина – бухгалтером. Деякий час зустрічалися. Зовсім скоро почали жити разом.
- У 2012 році одружилися без великого пафосу в Києві. Ні я, ні кохана не любимо цього слова і все, що з ним пов'язано. Після одруження поїхали на відпочинок у Крим, де і провели перші медові, але вже сімейні дні, - розповідає чоловік.
Молодшому сину родини – Марку – 5 років. У пана Сергія ще є старший син від першого шлюбу – Максим, йому в березні виповниться 9 років.
Робота у пана Сергія займає дуже багато часу. Він часто їздить у відрядження по всій Україні, тому вдома буває дуже рідко.
- Бути шеф-кухарем – це зовсім інша робота, ніж працювати бренд шефом, який з нуля відкриває заклади, мусить навчити людей, розробити меню, підібрати обладнання, спроектувати кухню,тобто кожен новий об'єкт. Це велика відповідальність за результат. Хоч це і відбирає в мене купу часу і зусиль, але я цим і живу, - каже співрозмовник.
Оскільк тато постійно на роботі, то уроки кулінарії для сина дає дружина, яка, за його словами, також дуже смачно готує.
- Удома я більше пасивний кухар. Готую, коли є час і бажання. Тож кухня – це територія більше моєї дружини, вдома шеф на кухні – вона, - посміхаючись говорить він. – Вона завжди придумує щось особливе до мого приїзду з відрядження. Найбільше їй вдаються страви з японської кухні, вона їх дуже любить.
Серед коронних страв у виконанні шеф-кухаря Сергія Головайчука – це фірмовий крем-брюле. Вони з сином його обожнюють.
- Унашій сім'ї є традиція разом готувати на святвечір та на Новий рік. Тож ми з дружиною та сином робимо якісь цікаві страви. До речі, син зараз дуже сильно почав проявляти інтерес до кулінарії, йому цікаво коли дружина готує щось вдома, він любить спостерігати. Якщо син піде по моїм стопам, я обов'язково його підтримаю. Узагалі, як на мене, професії кухаря, вчителя, священика та лікаря – ті, які дає нам Господь Бог. Щоб працювати в одній із цих сфер, потрібно мати талант, терпіння і по-справжньому любити свою роботу.
Родина Головайчуків любить проводити час разом, як тільки випадає така можливість.
- Ми любимо подорожувати, з радістю влаштовуємо пікніки з друзями, бо я і мій кум обожнюємо шашлик, тому частенько збираємося на барбекю, - продовжує пан Сергій. – Цього року плануємо з дружиною зробити собі гастротур по Італії та Франції.
Дружина для чоловіка – не тільки кохана половинка, а й надійний тил та помічниця. Пані Лідія допомагає чоловіку з технологічними картами (вираховує собівартість страв).
Герой пулікації каже, що він – щаслива людина.
У жінці, на його думку, має бути присутній гострий розум, якщо дружина розумна, то легше подолати будь-які труднощі разом. Вірність та почуття – без них ніяк. Підтримка – з підтримкою будь-яка людина морально сильніша. – Ще один важливий момент – терпіння та позитив, цікавий співрозмовник, бо я не можу спілкуватися з людьми, якщо вони мені не цікаві. А зі своєю дружиною ми можемо говорити годинами. Якщо в тилу така дружина, будь-які життєві ситуації можна подолати непомітно, - зауважує він.
На скільки для шеф-кухаря важливо, аби жінка вміла смачно готувати? Він каже, що це не так вже й принципіально.
- Якщо жінка вміє готувати – це супер, якщо ні – це не біда. Якщо в неї буде бажання, то вона обов'язково навчиться. Насправді готувати вдома і бути шеф-кухарем чи професійним кухарем – це дві різні теми, - наголошує він.
Дружина пана Сергія Лідія каже, що вона почувається щасливою, бо інакше почуватися жінка талановитого шеф-кухаря і не може.
- Чоловік багато часу присвячує роботі, рідко буває вдома, звісно, ми сумуємо, але я розумію, на скільки це для нього важливо. Він живе цією справою, кулінарія – це його життя. Я не можу вимагати від нього відмовитися від своєї мрії. Тому в усьому його підтримую, допомагаю, - каже вона.
Зі всіма робочими питанням чоловік звертається до своєї коханої. Завжди її вислухає, і аж тоді приймає рішення. Сімейні ж проблеми подружжя обговорює разом і приймає спільне рішення.
Талант, доброзичливість та гострий розум – лише частина позитивних рис, за які пані Лідія покохала свого чоловіка. Найбільше цінує його за сімейність та порядність.
- Коли він приїжджає, то хоче максимум часу проводити в колі сім’ї, зі мною та сином. Ми ходимо гуляти містом, у кінотеатр, аквапарк. На свята завжди разом готуємо, - продовжує співрозмовниця.
За ловами жінки, родина мріє про власний ресторанний бізнес.
- Чоловік дуже хоче відкрити свій ресторан, а я залюбки йому допомагала б. Можливо, і в сина, коли підросте, буде таке ж прагнення, - завершує вона.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер