Писанки малюють при свічках

— Треба оцтом яйце протерти, — каже Оксанка.

Просвітяни пояснюють, що яйце має невидимий жировий покрив на шкаралупі. Відповідно, якщо не зняти його оцтом, до нього погано чіплятиметься фарбник.

Поки помічники показують кореспонденту, які візерунки на писанці можна малювати, обоє дівчаток вже завзято працюють над своїми творами. Кажуть, що візерунок собі придумали самі. Спочатку з помічниками намалювали його на папері олівцем, а потім вже перемальовують воском на шкаралупу. На запитання: “Чи ви вже маєте досвід малювання писанок?” відповідають ствердно. Пізніше уточнюють, що цей досвід — два дні.

— Діти все швидко схоплюють, — пояснюють просвітяни. — Вчора ми їм пояснювали, що і як робити, а сьогодні їм вже пояснювати нічого не потрібно. Вже самі щось вигадують і роблять.

Вибираю для малювання на вигляд нескладний малюнок писанки, приклад якого вивішений на стіні шафи. Писанка чорна, з білим візерунком у червоні та білі цятки.

— Чорний колір символізує землю, — розповідає Ірина Бай. — Цей візерунок, схожий на три пальці, — тризуб, а також Бога у трьох особах, краплі - сльози Божої матері та кров Христа.

Наколупавши віск у писачок, розігріваю його над свічкою з обох сторін. Поглядаючи на малюнок-приклад, пробую нанести такий же візерунок воском на яйце. Для цього спочатку треба переділити його лініями на чотири частини, провівши по периметру шкаралупи кола. Спершу вдається процес не дуже. Віск із писачка час від часу скапує, ставлячи на шкаралупі велику краплю. До того ж візерунок трохи не сходиться по геометрії. Пряму лінію на округлому яйці провести важко — вивести кінець початої лінії по кругу в ту ж точку, де був початок, не вдається — доводиться вирівнювати їх вже на останніх міліметрах. Виглядає трохи "кострубато".

— Писанку потрібно занурювати в фарби від світлішої до темнішої, — пояснюють просвітяни. — На малюнку найсвітліший колір — жовтий, але оскільки яйце і так жовте, то, мабуть, варто одразу занурювати його в трохи яскравіший барвник.

Вибравши з десятка баночок щось підходяще за кольором, прошу помічників, які стежать за процесом фарбування, опустити моє яйце туди. Буквально за кілька хвилин вони вже повертають його пофарбованим у схожий на помаранчевий колір. Тепер на яйці вже яскраво видно, що мій візерунок зовсім не такий, як на малюнку-зразку. Всі гребінці і хвильки, які мали б бути однаковими, — різні за величиною та хиляться у різні сторони. Якщо дивитися на візерунок, розвернувши його хвилькою догори, він нагадує якогось триногого звіра з довгою шиєю — щось на кшталт жирафи.

Дівчата-просвітянки кажуть, що ніякий це не жираф, і насправді у мене не так вже й погано виходить.

Заспокоєний їхніми словами, наношу поверх помаранчевого кольору краплі воску. Яйце фарбують яскраво-червоною барвою. Після цього я знову додаю крапель і прошу просвітянок пошукати чорний барвник.

— Та чорний у нас є, але він трохи погано бере, — каже одна з дівчат. — Яйце після нього виходить якимсь сіруватим.

Інша дівчина радить спершу пофарбувати його у фіолетовий, а потім закинути в темно-синю фарбу. Мовляв, цей спосіб вже випробуваний, і результат дає значно кращий, аніж оригінальний чорний барвник.

Такі експерименти з писанкою займають трохи більше часу, аніж звичайне фарбування. У цей час Оксанка також довершує своє творіння. Софійка вже побігла додому. В навчальному кабінеті поширився медовий запах топленого воску.

— Дуже люблю цей запах, — усміхається Ірина Бай. — Аж хочеться попробувати на смак шматок воску.

Мені повертають загорнену в шматок серветки помальовану писанку. Вона і справді майже чорна, однак віддає синюватим відтінком. Малюнок воском мені самому здається бездарним. Однак дівчата і далі хвалять мене. До того ж повчають, що про писанку в жодному випадку не можна говорити, що вона погана.

— Та й взагалі писанку можна малювати тільки в гарному настрої, — зазначає Ірина Бай. — Адже коли будеш злий чи нервовий, то і писанці передаси негативну енергію.

Зачекавши, поки фарбник трохи підсохне, починаю, як показують просвітянки, стирати віск з писанки. Розігріваю частинку яйця над свічкою, одразу ж стираючи розтоплений віск ганчіркою. Дівчата жартують, що оскільки фон писанки чорний, то навіть не страшно, коли я трохи її закопчу.

Через деякий час Іра пригадує, що є простіший спосіб зняття воску.

— Мені він не подобається, я люблю саме так — над свічкою, — каже вона. — Але багато дівчат саме цим способом і користуються — просто зішкрібають віск з яйця нігтями.

За допомогою нігтів справа просувається значно швидше, вже за кілька хвилин моя писанка готова. Дивлячись на зразок, я розумію, що між моєю писанкою і ним — спільного мало.

— Але як на першу писанку, то дуже навіть добре, — кажуть просвітянки. — Можете ще нам писанку на виставку намалювати. Виставку робитимемо після закінчення школи в “Подолянах”.

Зараз у школу писанкарства записалося близько 60 людей, розповідає прес-секретар "Молодої Просвіти" в Тернопільській області Марія Шаплай (18 р.). Усіх людей розбили на дві групи — діти і дорослі. Молодша група займається щодня, крім суботи, від 16.00 до 17.30. З 18.00 розпочинаються двогодинні заняття для старших учнів. Наймолодшій учениці школи — 5 років. Найстаршому — за сорок.

— Дзвонила до нас записатися навіть бабуся з Чорткова — їй близько 60 років, — розповідає Марія Шаплай. — Коли я спитала, чи зможе вона щодня їздити в Тернопіль на навчання, то вона відказала, що їздити буде або вона особисто, або її внучка.

Кожен учень школи писанкарства може відвідати як всі уроки, так і тільки один чи декілька. Школа триватиме до 15 квітня, долучитися до її учасників можна фактично до останнього дня. Записатися на уроки до майстрів писанки можна за телефоном 42-08-90, 42-01-36. Навчання проводять у приміщенні "Молодої Просвіти", що на вулиці Йосипа Сліпого, 3.