І не пошкодували!

Коли мати трьох дорослих дітей завагітніла вчетверте, то просто злякалася свого становища. Вона боялася реакції своїх дітей, думок сусідів, знайомих, родичів. Не підтримав її і чоловік. Не відрадила переривати вагітність і лікар-гінеколог, до якого жінка ходила на прийом. Історію про те, що вона пережила, а тепер жалкує про тодішнє рішення, жінка описала в листі, який надіслала в молодіжний благодійний фонд “Дар життя”. Ми ж вирішили розповісти кілька історій жінок, які планували перервати вагітність, але, знайшовши підтримку, відмовилися від цього кроку. Підтримав батько дитини Тернополянка Ірина* завагітніла, навчаючись на першому курсі одного з місцевих вузів. Зі своїм хлопцем вона не була одружена. До того ж народження дитини ускладнювало навчання і можливість влаштуватися на роботу. Дівчина не була впевнена, що ця дитина їй зараз необхідна. Єдине, що знала напевне, — коханий підтримає будь-яке її рішення — аборт чи збереження вагітності. – Ірина звернулася до мене на перших місяцях вагітності, — розповідає директор соціально-психологічного центру “Positum Group” Василь Цьомко. — Ми спланували, як розвиватимуться події після переривання вагітності та народження дитини. Я допоміг переконатися Ірині в тому, що з народженням дитини її життя буде набагато радіснішим, ніж після аборту. Пересвідчилася, за словами В.Цьомка, дівчина і в тому, що батько дитини готовий у всьому їй допомагати. І вже після першої консультації Ірина вирішила зберегти нове життя. Хочу бути мамою  24-літня Галина завагітніла через кілька місяців після одруження. На той час вона сама ще не знала, чи хоче народжувати. Чоловік також не тішився з цієї звістки. Спільне життя ще було неналагоджене — допікали побутові та матеріальні проблеми. На другому місяці вагітності дівчина вирішила звернутися за порадою до психолога. – З’ясувалося, що Галина не любить своєї мами, яка залишила її в 14 років, виїхавши на заробітки за кордон, — каже психолог психосоматичного центру Владислав Газолишин. — Через це дівчина не любила себе як матір. Коли ж усвідомила, що хоче виносити і народити дитину, то передумала переривати вагітність. Зрозуміла вона, за словами Владислава Газолишина, і те, що аборт — це не розв’язання проблеми, а тільки її початок. Бо жінка, яка перериває вагітність, вбиває частину себе. А постабортна депресія, яка розтягується на кілька місяців чи років, може бути причиною різноманітних захворювань, навіть простудних, побутових травм та інших негараздів. Допомогла віра в Бога Незаміжня Оксана, розповіла про свою вагітність на сповіді. Дізнавшись, що вона вагітна, хлопець залишив її. Батьки сказали, що не хочуть бачити у своєму домі “покритку”. На той час Оксана щойно закінчила технікум, тож не мала роботи. Залишившись без підтримки коханого хлопця і рідних, не знала, що робити. Тому й розповіла усе на сповіді у Катедрі. Отець порадив їй звернутися по допомогу в консультативний центр “За життя”, який діє при церкві. – Дівчина ненавиділа і себе, і хлопця, і дитину, яку носила, — каже консультант-порадник Наталя Кузів. — Після кількох зустрічей зрозуміла, що вона не одна, що її люблять і підтримують. Оксана навчилася молитися, стала життєрадісною, спілкувалася з іншими самотніми вагітними дівчатами, які теж звернулися до нас. З часом, як каже пані Наталя, дівчина перестала хвилюватися, почувалася сильною духом і зовсім не боялася народжувати. Підтримували її не тільки нові знайомі, а й віра в Бога. А після народження сина Оксана взяла шлюб з батьком їхньої дитини, і зараз вони живуть разом. Вагітній жінці, яка сумнівається — народжувати їй чи ні, дуже важливо знайти підтримку коханої людини чи родини. Якщо ж близькі люди вас не розуміють, можна порадитися з психологом, як це зробили наші героїні. ! Усі імена в статті з етичних міркувань змінені.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.