За спиною в лікаря – безліч пологів. Траплялося й таке, що він приймав їх в екстрених умовах. Наприклад, вдома в пацієнтів, а не у лікарні. І результат був не гіршим, як в обладнаній операційній.
Льонгін Гута пригадав, як у 1963 році приймав пологи в однієї вчительки. Жінка жила у селі Кудобинці Зборівського району.
Пологи були передчасні, тож довелося їх приймати не в лікарні, а в пацієнтки вдома, — розповідає медик. — У жінки почалася кровотеча. Та завдяки переливанню донорської крові в домашніх умовах нам з акушеркою вдалося врятувати немовля і матір.
Не менш незвичні пологи лікар приймав роком раніше, у 1962 році. Узимку випало багато снігу, тому добратися до Тернополя не можна було протягом двох тижнів.
— Якось я разом з акушеркою і пацієнткою, яка чекала дитину, їхав у кузові вантажної машини, — ділиться спогадами Льонгін Гута. — На дорозі було дуже слизько, і наш шофер не справився із керуванням. Коли машину добре трусонуло, вагітна пацієнтка скотилася з кузова у гори снігу. Я вийшов з машини, допоміг жінці. А згодом знайшов трактора, який і розчистив дорогу. В результаті все закінчилося добре: пологи пройшли без проблем.
У 1971 році було присвоєне звання: “ Почесний донор СРСР”. Лікар здавав свою кров, як донор, хворим людям, які її потребували з 1954 по 1995 рік. Останнє донорське переливання було у вересні 1995 року для власної доньки.
― Донорство ― це добра справа і абсолютно не шкодить здоров'ю. Єдина умова — донор має бути здоровою людиною, ― зазначає медик. — Особисто я, після здачі крові людям, які цього потребують, добре себе почував і навіть йшов на серйозні хірургічні операції
Для Льонгіна Гути акушерство й гінекологія — найкраща професія. Саме без неї він не уявляє зараз свого життя.
Оксана Чуйко.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous