«Врізали» чи збільшили? «20 хвилин» проаналізували, що зміниться в парках Тернополя та поруч з ними (РОЗСЛІДУВАННЯ)

Чи цікаво вам, скільки зелених зон можуть найближчим часом забудувати в місті? Якщо так, тоді цей матеріал — для вас. Ми розкриємо завісу, яка проллє світло на те, які зміни наприймали до містобудівної документації Тернополя під час війни та закрили від очей громадськості, посилаючись на воєнний стан.

Почнемо з того, що у 2024 році Тернопільська міська рада попри скандали з активістами внесла зміни до Генерального плану міста та Плану зонування — базових містобудівних документів, які визначають функціональне призначення територій: де в місті можуть бути парки й сквери, житлова чи комерційна забудова, промислові або рекреаційні зони. Саме під час ухвалення цих змін у місті загострилася дискусія довкола зменшення зелених зон, зокрема територій, розташованих поруч із парками або навіть у їхніх межах. 

Скандали під час ухвалення рішень

Насправді проблеми під час утвердження змін до містобудівної документації супроводжували нас завжди. Тож дамо трішки екскурсу, аби було розуміння, з чого все почалося.  

Нагадаємо, що раніше зміни до Генплану хотіли пропхати ще у 2015-му році. Тоді наша редакція підготувала спецвипуск, де вказала і на порушення процедури, і порівняла можливі втрати зелених зон. У результаті чого публічно звучали закиди, мовляв, газета оброблена психотропними речовинами. 

До 2017-го внесення змін вдалось гальмувати через активність журналістів, активістів та окремих депутатів. У 2017-му все ж відбулося депутатське голосування. Більшість були «за». Тому всі зміни прийняли. Щоправда, аби «продавити» той пакет, зацікавлені в прийнятті були змушені піти на поступки: сформували перелік змін, які зобов’язались внести до вже прийнятого Генерального плану в межах одного року і повторно внести документ на голосування. І лише частину змін згодом підтримали.

У 2023-му (під час повномасштабної війни!) міська рада оголосила про початок громадського обговорення розроблених містобудівних документів. Тоді в редакцію «20 хвилин» звернулися громадські активісти «Об’єднання Наше майбутнє». Вони подали позов до суду та вимагали визнати недійсними громадські слухання щодо змін до містобудівної документації.

— Міська рада умисно обрала час проведення цих обговорень під час війни, щоб про зміни дізналися якомога менше людей і це не набуло розголосу, — коментував тоді активіст Віталій Чубатий. — Наприклад, забороняють робити фото містобудівної документації, або принаймні тих локацій, де відбудуться зміни. Міська рада не розміщує на сайті ані графічних матеріалів, ані опису змін.

Після вивчення доказів та судових дебатів суд вирішив відмовити у задоволенні позову громадської організації про визнання громадських слухань такими, що не відбулися. 

Журналісти 20 хвилин також знайомилися з тоді ще пропозиціями до Генплану та написали про те, що зелених зон поменшає. І описали кожну з таких змін, які вдалося побачити під час ознайомлення з документами  в Управлінні містобудування, архітектури та кадастру міськради, де вручну окреслювали всі елементи. 

Повноцінного публічного діалогу з громадою міська влада не ініціювала, що суттєво обмежило можливість суспільного контролю за змінами, які мають довгострокові наслідки для міського простору. Зміни до Генплану таки прийняли у 2024-му. Після цього доступ до містобудівної документації став ще більш обмеженим. Із сайту Тернопільської міської ради зникли попередні версії Генерального плану та Плану зонування у форматах, які дозволяли аналіз і порівняння.

Фотографувати новий Генплан журналістам заборонили.

«Відсутні правові підстави надати Вам доступ до матеріалів генерального плану та плану зонування території міста Тернополя з можливістю їх фото- та відеофіксації». Це відповідь редакції із міської ради щодо прохання ознайомитися із містобудівною документацією.

Генеральні плани мають бути відкритими

За словами експерта з проблемних питань містобудування Георгія Могильного, генеральні плани населених пунктів мають бути відкритими для громадян. Листи від СБУ чи військових адміністрацій, якими часто прикриваються органи місцевого самоврядування (як у випадку з Тернополем, коли міська рада посилається на рішення ОВА, а в ОВА нічого про це не знають — прим. авт.), зазвичай мають рекомендаційний, а не обов’язковий характер. Судова практика в таких справах нерідко стає на бік громадян і принципу публічності, уточнює він. 

Редакція неодноразово зверталася до міської ради з проханням надати Генеральний план або викопіювання з нього, однак щоразу отримувала відмови. У відповідь на це журналісти звернулися до Уповноваженого з прав людини, подали звернення до поліції та наполегливо вимагали доступу до інформації, яка має очевидний суспільний інтерес. 

У результаті вдалося отримати доступ до документації лише в форматі візуального ознайомлення — без права копіювання чи фіксації. Ми також звернулися до наших читачів, які мають доступ до чинного Генплану, аби ті допомогли в отриманні необхідної інформації. І заручилися підтримкою. Редакція продовжила роботу і наразі має в розпорядженні частину графічних містобудівних матеріалів, що дозволяють аналізувати зміни. Деталі їх отримання з міркувань безпеки наразі не розкриваються.

Території змінили призначення

Саме порівняння редакцій 2017 і 2024 років дозволяє нам побачити, як змінювався статус зелених зон. Власний аналіз журналістів нашого медіа показує, що після внесення змін до Плану зонування у 2024 році приблизно чотири гектари зелених територій, розташованих поряд із міськими парками або безпосередньо в них, втратили свій статус «зелених зон». Втім, ситуація може балансуватися, адже міська влада заявила про майбутнє створення парку на Тарнавського замість дач, площа якого має становити орієнтовно 10 га. 

Фактично, частину тих ділянок, де відбулися зміни, тепер можна використовувати під забудову. Задля об’єктивності варто зазначити, що на окремих зелених територіях уже існують об’єкти нерухомості, а також те, що значні площі, які мешканці традиційно сприймають як парки, юридично такими не є після затвердження офіційних меж парків — за цими межами залишилися гектари зелених зон з іншим функціональним призначенням. Саме ці «прикордонні» території стали найбільш уразливими до зміни статусу.

Чому страждають саме зелені зони?  Як коментує Георгій Могильний, біля парків, рік, ставів озер можна отримати найбільший прибуток від будівництва житла. Із сусідством з рекреаційним об'єктом квартири можна продати суттєво дорожче. Це перша причина. Друга причина простіша — дефіцит землі під забудову, тому розширюють забудову біля об'єктів, де це було заборонено раніше.

Ключову роль у цьому процесі відіграє містобудівна документація. Саме вона визначає, чи можлива забудова конкретної території. Подальше землевідведення з відповідним цільовим призначенням є вже наслідком зміни функціонального призначення території, а не самостійним рішенням.

Окремою проблемою, на яку звертає увагу експерт, є відсутність ефективного державного контролю за законністю розробки та затвердження містобудівної документації. Фактично нині жоден орган влади не має чітко визначених повноважень для системного контролю за цими процесами. У таких умовах єдиним реальним механізмом захисту прав громади залишаються судові позови та скасування містобудівних рішень, ухвалених з порушеннями законодавства. У деяких випадках такі позови подає прокуратура, однак і тут вирішальною є активна позиція громади та відповідні звернення, наполягає Георгій Могильний.

Які зміни побачили в парках і поруч з ними?

Далі ми порівнюємо зміни до Плану зонування, які торкнулися міських парків і зелених територій поруч із ними, акцентуючи виключно на коригуваннях, синхронних зі змінами Генерального плану у 2017 та 2024 роках. 

Аналіз вибудувано за однаковою логікою для кожної локації: який статус територія мала до змін, який отримала після їх затвердження і які практичні наслідки це може мати для забудови та доступу громади до зеленого простору. Використовуючи інструменти доступної версії кадастрової карти та отриманя графічні матеріали, журналісти орієнтовно вирахували площу ділянок.

Загребелля: замість зелених зон — об'єкти торгівлі

Парк «Загребелля» — найбільший у Тернополі, має статус регіонального ландшафтного парку, складається з декількох частин, займає площу 630 гектарів, згідно з даними положення про «Загребелля» на сайті Тернопільської міської ради. 

Загально в парку та поряд, за нашими підрахунками, втрачаємо приблизно 1,8 гектара зеленої зони, відображеної в містобудівній документації.

1. Ділянка на вулиці Приміській, загальною площею 0,8586 га, до 2020 року була в постійному користуванні ТОВ TV-4.

Майже 40 сотих з цієї площі, які на плані зонування 2017 року —  ще зелена зона, у 2024 році перейшли до зони об’єктів торгівлі. Ще близько 45 сотих змінили свій статус із «зони загальноміського центру та ділові» на  «зону проєктної багатоквартирної житлової забудови». 

Депутати Тернопільської міської ради припинили користування землею і тим же рішенням надали її в оренду Споживчому кооперативу «Магнат Хіл» для будівництва адміністративно-житлового комплексу. Прокуратура з 2022 року оскаржує це рішення в судах. Один з аргументів є те, що землю віддали під об’єкт готовністю 9%, фактично —  фундамент, якого, ймовірно, на момент надання землі і не існувало. Остаточного рішення досі немає,восени 2025 року призначили додаткову експертизу.

Згідно з даними Опендатабот, на час передачі землі у 2020 році керівником “Магнат Хіл” був депутат Тернопільської міської ради Олександр Россомаха. Буквально за кілька днів до голосування він ще також був співвласником компанії. Він участі в голосуванні не брав, а його однопартійці зі «Свободи» — питання підтримали більшістю. Журналісти пов'язують Россомаху та це земельне питання з ексголовою обласної ради, сьогодні обвинуваченим за корупцію, Михайлом Головк

2. Стик вулиць Чумацької та Яблуневої, набережна Ставу, де у 2006 році, як уже писало наше видання, депутати надали в оренду понад 40 сотих землі для «реконструкції власних приміщень у човнову станцію».

Натомість у прибережній зеленій зоні збудували дев'ять елітних котеджів з виходом до води, які офіційно називаються приміщеннями човникової станції —  елінгами. Пізніше місто своїм рішенням змінило орендаря землі під «лодочною станцією» на обслуговуючий кооператив «Вінд». До 2024 року в плані зонування там залишилася зелена зона. У новому ж —  «зони розміщення об'єктів торгівлі». На кадастровій карті ділянка також має «торговельне призначення». 

З 2020 року прокуратура в судах вимагає скасувати надання землі. Як стверджує прокуратура, у «Вінд» нібито були відсутні права власності на об'єкти нерухомого майна на цій землі.  Лише у 2023 році, згідно з постановою Західного апеляційного господарського суду, колегія суддів підтримала вимоги прокуратури. Але вже у 2024 році касація постановила частково скасувати прийняте рішення. Визначивши, зокрема, надання землі чинним. 

Згідно з даними YouControl, серед учасників кооперативу, тернополяни можуть побачити знайомі їм прізвища - Заставна, Демкура, Кікінежді та інші.

3. Дальній пляж в плані зонування версії 2017 року відображали зеленою зоною з вкрапленнями «зон установ відпочинку та туризму» та «плямою» на кілька сотих «торговельного призначення».  У плані зонування версії 2024 року «торгівельна пляма» — збільшилась майже в 10 разів й охопила 23 сотих. Поряд з пляжем, там де формально була зелена зона, близько 40 сотих визначили «зонами зміни функціонального призначення».

Торгівельне призначення припало на земельну ділянку, яку у 2024 році міська рада надала своєму «управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна в постійне користування для обслуговування будівель та споруд за адресою вул. Чумацька, 5-в». Тим самим рішенням припинили користування рятувально-водолазній службі Тернопільської області, яка мала на ділянці станцію.

Поруч з Дальнім пляжем є ще дві ділянки, площею 0,1848 га та 0,0827 га (тепер на кадастрі - 0,0824 га), які отримали новий статус замість зеленої зони.

Менша ділянка тернополянам відома як місце будівництва «Тернопільського Межигір'я». Відомий у Тернополі забудовник Ігор Гуда отримав цю землю майже 13 років тому завдяки рішенню Тернопільської міської ради. Депутати вилучили 5 сотих землі з користування спортивної школи «Буревісник», додали трохи площі та передали Гуді в оренду для обслуговування гаража і будівництва причалу. Після реконструкції гаража там з'явився елітний будинок. Сам процес будівництва викликав багато невдоволення серед тернополян. Активісти навіть знесли огорожу довкола будівельного майданчика. Згодом представник забудовника переконував у законності будівництва. 

Щодо більшої ділянки, то на неї з 2022 року оголошували інвестиційний конкурс. Результати на сайті Тернопільської міської ради ми не знайшли. Тож підготуємо інформаційний запит щодо цього.

4. На парковій алеї, котра тягнеться збоку від мосту «гребного каналу» і до вулиці Петра Батьківського, — також зміни.

Замість зеленого кольору у версії плану зонування 2017 року з'явилися три острівки  — «проєктні зони розміщення культурно-освітніх закладів». Дві з таких позначки мають площу по декілька соток, а найбільша —  орієнтовно 20. Рішення по них не приймали. На доступній версії кадастрової карти сформовані ділянки там відсутні. Є така ж зміна, площею близько 5 сотих, і з іншого боку мосту, хоча у 2017-му там було зелено.

5. Частина «Загребелля», яка між вулицею Львівською та Бережанською, фактичних змін щодо зникнення зеленого маркування, не зазнала.

Зміни торкнулись частин, які були в користуванні та не були зеленими зонами. Виняток — частина ділянки, площею приблизно 16 сотих, яка в коригованому плані зонування 2017 року була позначена як зона зелених насаджень спеціального призначення. 

Спочатку депутати передали землю ТОВ «ТоргінвестТернопіль», а потім —  «АТБ-Маркет» та Стефану Хмілю. У версії плану зонування 2024 року там —  торговельна зона і  працює торгово-офісний комплекс, хоча на доступній версії кадастрової карти ми знаходимо інформацію, що тут ділянка для обслуговування зупинки громадського транспорту.

Ще одна зміна поряд — приблизно 15 сотих зеленої зони змінили на зони розміщення культових та обрядових споруд. Детальніше про церковні землі та зміни й будови — у наступних публікаціях.

У «Сопільче»: торгівельні зони та спортивні

Гідропарк «Сопільче» — до 2022 року носив назву «Топільче». Тернопільська міська рада затвердила його межі у 2012-му площею 59,9858 га, але управлінню культури і мистецтв Тернопільської міської ради, за яким вирішили закріпити землю парку, у користування дали 57,0804 га. 

Що змінилося?  Загально втрачаємо в парку та поряд, за нашими підрахунками, орієнтовно 20 соток зеленої зони відображеної в містобудівній документації.

1. З боку вулиць Дружби та Руської ми не помітили змін, а ось зі сторони Торговиці вони є. Стосуються площі приблизно в 12 сотих, дані отримали з аналізу графічних матеріалів.

Отже, на території гідропарку є ресторан «Ковчег» та клуб зимового плавання «Нептун». Під рестораном —  0,0371 га, а от під клубом —  земля не виокремлена і є частиною парку.  У плані зонування версії 2017 року обидві ділянки були зеленою зоною, а от в плані 2024 року там вже розміщення об'єктів торгівлі. 

2. Одразу дві зелені зони всередині «Сопільче», які в плані зонування 2017 року були марковані зеленим, у зміненому плані стали  «спортивними зонами».

Ці ділянки приблизно по п’ять сотих, знаходяться на відведеній під парк землі. Змін по кадастровій карті немає. 

Парк Нацвідродження та зелені зони поруч «ріжуть» 

Згідно з доступною версією кадастрової карти, він має площу майже 45 га. Його межі в Тернопільській міській раді затвердили ще у  2012 році.  Але фактично поза межами парку залишилось приблизно 10 гектарів існуючих зелених насаджень. З 2012 року незахищені зелені зони почали отримувати приватні особи та підприємства, а в кожній наступній версії містобудівної документації зеленого кольору ставало все менше і менше. 

Які зміни? За нашими підрахунками, тут «урізали» в парку та поряд, за нашими підрахунками, близько 1 гектара зеленої зони відображеної в містобудівній документації. Щоправда, в деяких місцях зміни відбулись в користь насаджень — додалось приблизно 40 соток.

1. Найперше — територія посеред парку, за декілька десятків метрів від «Співочого поля».

На зміненій 2024 року містобудівній документації замість зеленого кольору з'явилася «зона розміщення об'єктів торгівлі». Мова про дві земельні ділянки площами 0,0552 га та 0,1557 га. Земля комунальна, але в оренді. На одній з ділянок, меншій, розташовані приватні тенісні корти. Більша - в оренді товариства, під рестораном «Лемківський двір». 

2. Вулиця 15 квітня, зелена зона, площею майже 25 соток через дорогу від парку, біля територій онкодиспансеру та водоканалу, замість зеленої стала «проектною зоною розміщення об'єктів торгівлі». Наклались зміни на дві земельні ділянки, площею 0,121 га 0,1189 га. Обидві знаходяться у приватній власності Мирослава Чабана і Тетяни Радомінської. Землю Тернопільська міська рада надала своїм рішенням у 2021 році для садівництва. 

Задля того, аби громадянам скористались своїм правом, управління ЖКГ, благоустрою та екології навіть відмовилось від частини площі, яка була в їхньому користуванні. Один з отримувачів землі, за нашою інформацією, — батько дружини Михайла Горішнього, який очолює відділ державного архітектурно-будівельного контролю в міськраді.

Згідно з реєстром судових рішень, на ділянку Мирослава Чабана минулого року наклали арешт у справі за позовом прокуратури. Прокуратура в суді намагалась повернути ділянку, але в першій інстанції програла. 

Варто зазначити, що навпроти згаданих ділянок з'явилася  зелена ділянка, площею близько 10 сотих між скандальною Вуличною академією і торговим комплексом при дорозі. У версії плану зонування 2017 року там ще була торгова зона.

3. Ще одна зелена зона з того ж боку дороги біля АТБ втратила свій статус.

Близько 10 сотих визначили як «проєктні зони розміщення об'єктів торгівлі». Речові права щодо цієї землі відсутні. Вона не передана в користування чи оренду.

4. Позитивна зміна в містобудівній документації з погляду збереження зелених насаджень — відображення в плані зонування 2024 року  газону з деревами навпроти парку, які тягнуться вздовж проспекту Бандери від кільця і до бульвару Данила Галицького.

На попередній версії плану зонування територія була «житлової забудови», тепер — зелена зона.

4. Територію біля «Співочого поля», а саме густі зелені насадження, які над парковкою для гостей парку — уже не «зелена зона».

Там, за нашими підрахунками, майже на 30 сотих — «зона транспортної інфраструктури». Речові права щодо цієї землі — відсутні. Вона не передана в користування чи оренду.

5. Ще одна втрата зеленої зони — на вулиці Чубинського поряд з проїздом зі Злуки.

Під розвалинами колишнього кафе та довкола ділянку площею в майже 17 сотих зробили «зоною загальноміського центру та громадською зоною». Причому приміщення кафе майже в десять разів менше від самої ділянки. 

В місці зміни на кадастровій карті знаходимо виділену ділянку. У 2023 році Тернопільська міська рада передала цю землю своєму ж управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна для закладів з обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного призначення.

Парк імені Шевченка: земля за межами

У 2012 році депутати затвердили межі парку загальною площею майже 18,2 га, але передали управлінню культури і мистецтв Тернопільської міської ради лише 16,3436 га. Таким чином майже 2 гектари опинились формально в паркових межах, але без передачі землі управлінню.

Що змінилося? Приблизно на 60 соток зменшилася площа парку та прилеглої зеленої зони, відображеної в містобудівній документації.

1. Територія між Тернопільським замком та Ставом, у плані зонування версії 2017 року  — ще «культурні та спортивні зони», площею близько 18 соток.

Тепер 4 сотки  —  мають статус зеленої зони і це добре. А от 13 сотих культурно спортивного призначення зараз позначені як «зона розміщення об'єктів торгівлі».  

2. Територія біля водойми з островом «Чайка» у 2017 році була зеленою зоною. Тепер її частина  стала «зоною торговельною та проектною зоною розміщення спортивних споруд». Зміни за новим планом зонування — припадають, хоч і не повністю, на дві ділянки, площею 0,1048 та 0,0854 га.

Саме на цій землі провели сумнівну реконструкцію колишнього бару «Назарія» у спортивно-оздоровчий комплекс, висота якого  до восьми поверхів. Наші журналісти досліджували цю «реконструкцію», а також поетапну схему надання землі, будівництва, реконструкції. Фірму «Акватер», яка отримала «будівельний дозвіл», згідно з даними «Опендатабот», очолював Ярослав Гладкий, син нині покійного Михайла Гладкого, який у 2012 році був депутатом Тернопільської міської ради, однопартійцем мера, та головою земельної комісії. Останній, як з’ясовували наші журналісти в іншому земельному розслідуванні, через підставних осіб володів підприємством «Акватер». 

3. Приблизно 40 сотих зеленої зони з пішохідними алеями та громадською вбиральнею навпроти податкової у зміненому плані зонування стали «зонами загальноміського центру» та «громадськими зонами». Хоч тернополяни й вважають її парком, але згадана територія  знаходиться за офіційними межами «Шевченка». 

Основні зміни припадають на ділянку площею 0,4376 га, яку у 2013 році міська рада віддала в користування комунальному підприємству «Тернопільбудінвестзамовник» для адміністративного будинку. Після змін новий статус цієї зеленої зони дозволяє будувати тут навіть житлові. Наразі тернополяни підтримали петицію до міської влади щодо повернення кількох ділянок у межі парку.

Проєктний Парк на Тарнавського: поки «виграє» зелена зона

Майбутній парк на Тарнавського Тернопільська міська рада планує створити на місці дач садового товариства  «Ювілейне». Там, нагадаємо, десятиліттями тернополяни користувались землею під садовими будинками, але не мали права власності ані на будівлі, ані на землю. Тому місцева влада у 2018 році вирішила створити на 10 гектарах новий парк. 

«Паркове рішення» депутатів не сподобалось дачникам, і вони в суді у 2019 році добились скасування ініціативи. У 2020 році Тернопільська міська рада прийняла інше рішення про надання в КП «Тернопільбудінвестзамовник» ділянки, площею до 7 га для будівництва багатоквартирних житлових будинків і ділянки площею до 10,5 га для будівництва парку. Проте і це рішення дачникам вдалось скасувати в господарському суді. 

У 2023 році, міській владі та частині людей з дач вдалось порозумітись. Причина — готовність майбутнього забудовника компенсувати людям певні суми, аби поступились. Будівельні роботи ще не розпочались, але зміни в містобудівній документації є. Вони на користь зеленої зони. 

У плані зонування 2017 року на «дачному масиві», за нашими підрахунками, приблизно чотири гектари (хоча міська рада озвучувала площу 2,5 га) були позначені зеленим, а решта — під багатоквартирну забудову.  У плані зонування версії 2024 року — близько 10 гектарів — уже зелені зони. Тобто зелена зона збільшилась як мінімум на 6 га.

Старий парк — будівництво поки під питанням

Найстаріший і найменший з усіх міських парків, не враховуючи «Парк Здоров'я». Свою історію, як ми розповідали, парк починає з XIX століття і його площа з тих часів змінилась не сильно, хоча зеленого кольору в містобудівній документації поменшало. Площа парку зараз, судячи з даних доступної версії кадастрової карти, — майже 6,35 га. Що тут по змінах? За нашими підрахунками, загально втрачаємо в парку та поряд, приблизно 40 сотих зеленої зони, відображеної в містобудівній документації.

1. У попередньому плані зонування вся частина Старого парку з боку вулиці Петрушевича — зелена зона.

А в новому документі ділянка, де збудована дерев'яна церква, із суміжною територією (загалом десь 12 соток) стали «зоною розміщення культових та обрядових споруд». Церква там з'явилася ще у 2008 році, а от ділянку релігійній організації «Парафія Зарваницької Божої матері» м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ» депутати надали в користування лише у 2021 році.

2. Помітніша зміна в зеленій зоні за межами парку, біля майданчика, де колись стояла військова техніка. Зараз, за нашими підрахунками, приблизно 30 сотих відмічені як «зона зміни функціонального призначення».

Ділянка не передана в користування. Це означає, що депутати своїм голосуванням можуть визначити призначення землі.

У відповідь — про збільшення зелених зон

Паралельно редакція звернулася із запитом на коментар до міської влади та безпосередньо до керівника управління містобудування, архітектури та кадастру Василя Бесаги. Нас цікавило, чому після змін до Генерального плану та Плану зонування 2024 року змінилися площі й функціональне призначення зелених зон міста та чи передбачають ці зміни подальшу забудову.

У відповіді за підписом заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Вікторії Остапчук йдеться, що відповідно до матеріалів нової містобудівної документації, площа існуючих зелених насаджень загального користування становить близько 466,15 га, що є в 2,76 рази більше від нормативної потреби у 168,91 га. Тож, як стверджують у міськраді, дефіцит зелених насаджень загального користування в Тернополі відсутній. 

Втім, є певна диспропорція щодо розміщення зелених насаджень загального користування та задоволення доступності мешканців нової житлової забудови до зелених насаджень загального користування. Тож, згідно із затвердженою містобудівною документацією, запропоновано створення нових «зелених зон» на площі близько 280,7 га, зокрема, до 2041 року — 71,4 га. 

У відповіді міської ради вказано, що із внесенням змін до плану зонування у 2024-му році, «площа існуючих парків залишилася незмінною, змін до меж парків внесено не було, а також передбачено створення нових паркових зон».

Втім, не забуваємо про зміну зонування. Коли межі парків нібито й не змінюють, тож парк існує де-юре як зона. Але де-факто як простір загального користування — зникає. Це дозволяє: уникати процедури офіційного вилучення земель парку, не проводити громадські слухання саме про ліквідацію парку та гучно заявляти, що «жодних зелених зон не зменшували».

І ще важливий момент. У 2020-му році міська рада офіційно подавала інформацію, що «площа зелених насаджень загального користування у Тернополі — 577,18 га. Такі дані засвідчені фахівцями Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя під час виконання проєктних робіт «м. Тернопіль. Схема озеленення міста». Інші цифри, які в окремих виданнях та соціальних мережах називають псевдоекологи, придумані, не підтверджені жодними офіційними документами», — йшлося на сайті міськради.

Тож виникає логічне запитання, якщо раніше була цифра — 577,18 га, а зараз у відповіді на запит нам дали інформацію — про 466,15 га, то де поділися понад 100 гектарів? Оскільки у відповіді на попередній запит, редакція не отримала точних даних від міської ради щодо загальної площі зелених насаджень загального користування, відповідно до матеріалів попередньої містобудівної документації, то звернеться за такою інформацією повторно. Про отримані результати обов'язково вас повідомимо. 

Також редакція поцікавилася, яким чином жителі Тернополя можуть впливати на містобудівні рішення щодо зелених зон в умовах обмеженого доступу до містобудівної документації, який наразі поширюється навіть на журналістів. 

І тут у міськради — своя «правда». 

«Наголошуємо, що проєкт містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану м. Тернополя», перед його затвердженням, пройшов визначену законодавством процедуру громадського обговорення, стратегічної екологічної оцінки, експертизи для документів державного планування на місцевому рівні. Ознайомитися з вказаними матеріалами Ви можете на офіційному сайті Тернопільської міської ради(https://ternopilcity.gov.ua) в розділі «Містобудівна документація. Генеральний план, план зонування та детальні плани територій» за наступним покликанням: https://ternopilcity.gov.ua/generalniy-plan/78988.html», — цитуємо відповідь. Хоча насправді ці текстові і графічні матеріали містобудівної документації закриті, потрібно надіслати запит, що журналісти й зробили. Втім, за численну кількість спроб ніякого дозволу на перегляд так і не отримали. Як, зрештою, не отримали й інші законом визначені способи, про що розповідали вище. 

Підсумок

Фактично зміна призначення землі в межах зелених зон у 2024 році відбулася в умовах обмеженого доступу до містобудівної документації та без повноцінної участі громади. Приблизно чотири гектари територій, які мешканці сприймали як зелені зони, втратили свій статус, що відкриває можливість для їх забудови та розміщення тут комерційної й житлової нерухомості. За таких умов питання збереження міських зелених просторів переходить із площини містобудування у площину публічного контролю та відповідальності влади.

Водночас задекларовані наміри щодо розширення або компенсаційного створення нових зелених зон наразі залишаються радше на рівні обіцянок, ніж реальних рішень. Без чітких механізмів реалізації, прозорих планів і залучення громади ці заяви магічним чином не стануть відчутними змінами для міського середовища. Проте цілком можуть стати темами для наших майбутніх розслідувань. Адже ми простежимо за виконаннями обіцянок та розкажемо про це авдиторії. Далі буде.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.