Набирають обертів передвиборчі кампанії як президентська, так і парламентська, а я думаю про наших колишніх. І президентів також. Бо ж із віддалі часу, як кажуть, видніше, а ще тому, що не зробивши потрібних висновків з минулого, неможливо зробити правильного вибору ні зараз, ні в майбутньому. Отож, перший президент Леонід Кравчук має в плюсі, що сприяв, може, й з переляку, проголошенню Незалежності ще в якості голови Верховної Ради УРСР, а потім... Найбільшою його помилкою було те, що не зняв своєї кандидатури на користь В’ячеслава Чорновола. Далі — Леонід Кучма. Після замовного вбивства журналіста Геогрія Гонгадзе все, що про нього можна сказати — це те, що непокаране зло має властивість розмножуватися. А ще, що саме він є татом тієї мафіозної, олігархічної системи, яка склалася й досі стримує наш поступ, він є “татом” Януковича. Про Віктора Ющенка, який не виправдав сподівань — це, мабуть, найделікатніше з того, що проситься на язик. Насправді, він обманув кожного з нас, хто за нього виходив на Майдан у 2004-му, кожного зокрема і всіх разом. Щодо Віктора Януковича, то тут без матюків обійтися найважче... Поки цей запроданець був при владі, я у своїх журналістських текстах так жодного разу й не назвав його “президентом”. Благо свобода слова, чи не найбільший наш здобуток за президентства Ющенка, давала мені таку можливість, і все ж відчуття тривоги за країну не залишало протягом всього часу перебування бандюковича на посаді... Аж не віриться, від якого дна ми відштовхнулися, та чи відштовхнулися?
Посилання на джерело: https://te.20minut.ua/blogs/ostrivec-kohannya-iz-serdec-terni-i-polya.html
Посилання на джерело: https://te.20minut.ua/Podii/kolektiv-redaktsiyi-20-hvilin-vitae-ternopolyan-z-novim-rokom-ta-rizdv-10663639.html