Дивитись на панораму нічних вікон – це як оглядати спостережуваний всесвіт. Світ для нас – лише ті вікна, котрі здатні розгледіти наші очі. З них ми складаємо сузір’я і намагаємось вгадати свою долю за зодіаками чужих вікон.
Кожне світло – вікно. За кожним вікном – людина.
Люди розпалюють вікна своїх квартир наче сигнальні огні на безлюдних островах, в надії, що хтось пропливатиме повз, побачить світло і врятує їх. Або хоча б зверне на запах випічки.
Світло розширює наш світ і тому я люблю ввечері повключати світла по всій хаті, максимально окреслюючи межі свого існування. Люблю максимально бачити, знати і відчувати, іноді аж до захланності. Висвічувати з темряви людей і явища. Люблю мати світло.
Дивитись на панораму нічних вікон – це як спостерігати обіцянку, що все буде добре.
Що треба тільки жити і дивитись.
Світити своїм вікном.