Юрій Захарко: "В театрі потрібно проливати кров"

 Театральний Львів багатий    яскравими і молодими  особистостями на сцені. Не  так давно, студент  факультету культури і  мистецтв Львівського  національного університету  імені Івана Франка, тепер  актор Львівського театру  естрадних мініатюр «І люди, і  ляльки» Юрій Захарко  поділився думками про  проблеми в сучасному театрі.

 

- Професія актора – жорстока?

- Надзвичайно! Ми все своє життя повинні доводити іншим свій професіоналізм. «Чим дивувати будете?» - Так завжди було і так буде.

В театральному колі є таке поняття, як «шукати дієслово». Якщо хочеш зрозуміти характер і суть свого героя, спробуй визначити його через вчинки. Яке б дієслово знайшли для себе Ви?

- Хотілося б, щоб це дієслово сказали про мене люди, котрі мене добре знають, мої колеги чи глядачі, бо я можу себе охарактеризувати гучно(Сміється). Насправді, дуже важко відповісти… Я постійно у пошуку: шукаю, працюю. Тому, моє дієслово «робити».

- Не завжди Вам до рук потрапляє цікавий матеріал, а працювати доводиться… Дослухається режисер до акторських пропозицій та зауважень?

- Зазвичай, так. Але є вистави, яким 15 років і ти в них раніше не грав, а тебе ввели. Бувають моменти, коли тебе обурює її застарілість, ти про це говориш. По суті, змінитися може мало що, але разом з режисером продумуєте цікаві ходи, характери, щоб було про що говорити, щоб було про що мовчати…

- Який секрет «золотої середини» в роботі над виставою, коли задоволені глядач, режисер, актор?

- Робота повинна подобатись! Матеріал повинен бути цікавим, зацікавлювати. А таке, на жаль, буває не часто… Наприклад, в одній із вистав нашого театру я виконую дві різнопланові ролі. Один мій герой – позитивний, інший – навпаки. Ну от, Радник Снігової королеви – чоловік, що звик справи вирішувати відразу. А другий (я його жартома називаю) «бойовий олень Санти». І от в того Оленя, буквально, п’ять речень. Якби я не працював над образом Радника, яких би «ходів» йому не вигадував, щоб потім похвалили, так – ні, кажуть: «В тебе так гарно Олень виходить. Як живий!» (Сміється). Завжди хочеться творити те, що тобі цікаво.

- Практика яких театральних діячів тобі найближча?

- Дуже імпонує Чехов. У нього, як і в Станіславського, «я в запропонованих обставинах», але й індивідуальність актора не менш важлива. В театрі ляльок така практика не дуже дієва, але, що дуже важливо, ми людські недоліки переносимо на ляльок. В будь-якому випадку ти шукаєш «зерно».

- Театр – це модно?

- За кордоном – модно, у нас, на жаль, проблеми з цим. Та, я думаю, скоро все і в нас буде нормально.

- Але у Львові дев’ять театрів і публіка доволі театральна…

- Скажу не за всіх, скажу лиш за наш театр. Наш театр глядач любить, зал завжди переповнений. Значить, ми недаремно робимо свою справу…

- На Вашу думку, чи вихований глядач у Львові?

- По-різному буває. Є різні діти. Інколи в театр приходять діти, які до того у ньому ніколи не були. Вони можуть не знати, що вкінці вистави потрібно аплодувати, не кричати. Проте, той захват, з яким вони дивляться, вартий набагато більшого. Той погляд цінніший будь-яких оплесків.

- Як можна виховати глядача в театрі ляльок, окрім висвітлення теми постановки?

- Перш за все, потрібно виховувати батьків. Проблема у вихованні кожного. Якщо в залі сидить один деструктивний елемент, в якого весь час дзвонить телефон і він в увесь голос каже: «Я на канцертє», то про що тут можна говорити? З цим потрібно боротися. Принаймні, якщо ми будемо намагатися, результат дасть про себе знати. До того ж, сучасних дітей важко чимось здивувати. Їм цікаві нові технічні винаходи, а театр вже не так захоплює…

- Сучасний театр перетворився на експериментальну площадку. Що, на Вашу думку, потрібне сучасному українському театру, аби не задихнутися від одноманітності?

- Є таке хороше визначення – «Пускати кров». Постійно треба оновлювати як колектив, так і керівництво. Щоб зацікавити, потрібно постійно бути в пошуку. Нам необхідно залучати молодь, в яких цікаві нестандартні ідеї. Та й є багато молоді, котра готова працювати, творити на чистому ентузіазмі.

- Не так давно у Вашому театрі пішов з життя «батько театру», засновник і режисер Олег Максимович Новохацький… Що змінилося в театрі після його відходу? Чим живе театр зараз?

- Це велика втрата для театру. Він зумів створити таку атмосферу в театрі… І я гордий, що там працюю! Ми всіма силами стараємося її зберегти. Але суперечки завжди виникають. Це трапляється в кожному театрі зі всіма. Цього не уникнути. Зараз театр працює без художнього керівника… На березень планується прем’ра.

- Розкриєте секрет майбутнього «дитяти театру»?

- Це про долю. Повинно бути дуже цікаво. Робота йде плідно. Більше нічого не скажу. (Сміється)

- Є актори, для яких театр – річ надзвичайно сакральна і піти працювати в інший театр сприймається, як зрада. Що думаєте з цього приводу?

- Не треба робити з театру монастир! Хоча, це теж непогано, але тоді це вже зовсім інший театр. Нема нічого поганого, якщо актор себе шукає, хай навіть в інших театрах. Це його досвід, його знання. Ми живемо в сучасному світі, тому… Досвід – це завжди корисно. Мені самому інколи хочеться вийти на велику сцену і «розігнати холопів з тріском». (Сміється)

- Марк Захаров сказав: «Мужчину творить його жінка. Для того, щоб досягти успіху, потрібно, щоб тебе любили». Прокоментуйте, будь ласка.

- Однозначно, це правда. Чоловік – голова, жінка – шия. Якщо тебе підтримують – це дуже цінно. Кохана жінка може навіть нічого не говорити, але, все одно, залишається твоїм фундаментом. Це важливо дуже.

- Головна Ваша мудрість, надбання Вашої акторської професії, яке дозволяє сказати, що «я професіонал»?

- Моє ставлення до роботи. Якщо тобі це болить, якщо, ти цим живеш, то воно рано чи пізно дасть свій результат. Важливо також говорити правду. Цього навчити себе не так легко…

- Якби довелося прожити життя ще раз, чи пішли б в актори?

- Якби я прожив життя ще раз, я б прожив його так само. Але, якщо можна б було мати іншу професію, то… Я недавно зрозумів, що є дуже гарна професія – пілот. Ну, принаймні, романтична і водночас відповідальна…

Розмову вела Тетяна Стерняк

 

Коментарі (0)

 Театральний Львів багатий    яскравими і молодими  особистостями на сцені. Не  так давно, студент...

    Нещодавно в Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса відбулась шекспірівська прем’єра. Проте, інтерпретація...

Глядач – головний критик актора. Це найперший диктатор, як у Римі, який лише одним рухом руки може стратити або помилувати...

«Життя – то трояка ружа» - саме цією фразою завершується роман Марії Матіос «Солодка Даруся». Проте, це дещо більше ніж красивий...

Новини за сьогодні
Новини Тернополя за сьогодні
20:00 Перетворили пустир на модульне містечко: як переселенці стали стимулом для відбудови Малашівців play_circle_filled 19:00 «На щиті» повернувся додому сапер із Теребовлянської громади 18:00 У замку на Тернопільщині організовують толоку 17:00 26-річний тернополянин за 4500 доларів став «батьком» трьох литовських дітей Від читача 12:17 Пів мільйона грн компенсацій отримали цьогоріч роботодавці Тернопільщини, які працевлаштували переселенців 15:30 Причетному до організації вибухів у Тернополі повідомили про ще одну підозру 15:07 «Афілійований міні-EdCamp Ternopil»: що зібрало у 19 школі майже дві сотні освітян? 14:00 На Тернопільщині мотоцикліст врізався в кам'яну огорожу — є постраждалі 13:30 Патріотична організація «Центурія» проводить набір активної молоді 13:00 На п’ятьох вулицях Тернополя триває поточний ремонт дорожнього покриття 12:33 Кременчанину, який торгував зброєю, повідомили підозру 12:00 На дорогах Тернопільщини вітер повалив понад 20 дерев 11:35 На Тернопільському ставі починається сезон водних прогулянок 11:15 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (новини компаній) 10:45 1 квітня розпочинається нерестова заборона на вилов риби 10:10 На Оболоня пограбували жінку 09:50 Прямий маршрут Прага-Чоп: Укрзалізниця відкриває нові горизонти (на правах реклами) 09:30 «На щиті» повертається додому захисник Степан Шумило з Лановеччини 08:50 У Тернополі 28 березня на кількох вулицях тимчасово вимкнули електрику 08:00 Сьогодні, 28 березня: яке сьогодні свято та чим цей день запам’ятався в історії
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up