Вихованець дитбудинку у 15 років сам зібрав мопед

Я люблю свій дитячий будинок, бо він мені – як дім, - говорить Олександр Корчевський (15 р.). – Ми тут і одягнені, і нагодовані. Особливо мені смакують вареники та пельмені

Тернопільський школяр Олександр Корчевський уже шість років живе в дитячому будинку. За цей час відчув: ці стіни стали рідною домівкою, хоча цілком звикнути до них не зміг.

Мама Сашка померла, а тато – позбавлений батьківських прав і фактично не спілкується із сином. У хлопця є рідна сестра, яка часто забирає хлопця до себе додому на канікули.

- Мене забрали у батьків у дев’ятирічному віці, - пригадує він. – Я плакав, не хотів нікуди йти. Незважаючи на те, що мама й тато випивали, я все одно їх любив…

З одного із сіл Тернопільщини хлопчика відправили у місцевий притулок. Там він провів сім місяців. Усього цього часу не вистачило для того, аби адаптуватися до нового, незвичного життя.

- Мене весь час тягнуло додому, - пригадує юнак. – Дуже хотілося побачити маму, тата, сестру… Трохи легше стало, коли перевели в дитячий будинок. На той момент я був наймолодшим серед хлопців, тому вони в усьому допомагали мені та підтримували морально. Зрештою, я звик.

Батьки інколи приїжджали до сина в гості. Часто на вихідні до себе додому Сашка забирав рідний дядько. Із батьком хлопець не бачився вже кілька років. Втім, як каже хлопець, вони спілкуються по телефону.

- Коли ми з ним говоримо, він ніби не п’яний, - додає Сашко. – А може, вже і кинув пити зовсім.

Цьогоріч Олександр закінчив восьмий клас міської школи №15. Серед навчальних предметів йому найбільше подобається трудове навчання. Він тяжіє до техніки, майстрування власними руками. Щоб отримати глибші теоретичні знання, вихованець дитбудинку вже рік відвідує гурток електроніки в Обласному комунальному центрі науково-технічної творчості школярів та учнівської молоді. Там, розповідає він, його навчили, як правильно паяти, розбиратися в мікросхемах.

Набуті знання Сашко вирішив втілити на практиці. Разом із товаришем він взявся самостійно збирати мопед. На авторинку юнаки придбали колеса, труби та інші необхідні матеріали.

- Каркас уже майже готовий, але потрібно ще купити мотор, - розповідає він. – Якщо все вдасться, транспортний засіб потрібно буде зареєструвати в державтоінспекції. Коли закінчу школу, планую піти навчатися на автослюсаря. Думаю, маючи за плечима таку професію, точно не пропаду.

У вільний від навчання час Сашко любить грати у футбол. У дитячий будинок часто приходять його шкільні друзі, і вони разом відпочивають.

Після закінчення навчання у школі юнак поїхав у гості до рідної сестри. Має маленьку племінницю. У кінці червня хлопець з іншими вихованцями дитячого будинку збирається їхати на оздоровлення до США за благодійною програмою.

- Це добре, що директор та вихователі дитячого будинку забезпечують нам різносторонній розвиток, - додає він. – В Америці буде нагода підтягнути рівень володіння англійською мовою, побачити, як живуть люди за кордоном. Хтозна, чи випаде ще нам у житті така унікальна можливість побачити світ.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.