На 30-річчі Співочого поля пригощалися “закопаним" м’ясом

Майстер-клас у суботу, 21 травня, показав тернопільський ресторатор Ігор Парій. Був і спеціально запрошений гість — телеведучий і автор кулінарної книжки та однойменної програми на Youtube “Смачна країна”  Костянтин Грубич. 

Мангал, у якому готували м’ясо, поставили поблизу “співучки”. Там уже тліло деревне вугілля. Поряд із мангалом встановили стіл, на якому і готували свинину. Його тісним колом обступили гості свята — звичайні тернополяни й телезірки — народна артистка України Оксана Пекун і телеведучий  Костянтин Грубич. Ресторатор Ігор Парій був у ролі кухаря.   

— Колись у сиву давнину наші предки, галичани, закопували м’ясо у деревне вугілля і так готували, — розповідає про походження цієї страви пан Ігор. —  Деревне вугілля було у гончаря на горні або у коваля в печі. Гончарі чи ковалі мали статки і могли собі дозволити з’їсти великий шматок м’яса. Тож брали полотнину або марлю, викладали на неї шар солі. До речі, під Галичем є солеварня, яка працює від 1250 року, є історична довідка про це. Отож беремо сіль, кладемо у неї свинину, задню шинку, акуратно загортаємо все у марлю. Головне, щоби сіль була навколо шматка м’яса. У ній воно буде, як у панцирі. Якщо м’ясо довго буде зберігатися, то сіль стане для нього консервантом. А якщо відразу закопаємо у вугілля, то сіль не дасть м’ясу згоріти. Не потрібно для цього ані сковорідки, ані жодного іншого посуду. І, зауважте, пересоленим свинина не буде. Таке м’ясо можна зберігати у соленому “панцирі” довго, бо жодна бактерія туди не потрапить.
Аби гості свята довго не чекали, ресторатор виклав на стіл уже заздалегідь приготовлене м’ясо. Порізавши його на шматки, запросив скуштувати всіх охочих. Свинина була дуже соковитою, смачною і м’якою, тож усе з’їли за кілька хвилин. 
А що скаже експерт з якості? — звернувся Ігор Парій до Костянтина Грубича. 
Я вже бачу, що м’ясо пропеклося, крові нема, ріжеться легко, та й узагалі смакота, — оцінив смаколик телеведучий.   
Супер! Смачно! — сказала Оксана Пекун, з’ївши шматочок.  
До речі, попереднього дня, 20 травня, Ігор Парій встановив своєрідний рекорд з приготування зеленого борщу. Його особливістю стало те, що до страви додали молоденьке листя кропиви. Тож скуштувати смаколик могли всі охочі. 
Упродовж трьох днів на святі можна було скуштувати і придбати тверді сири з овечого молока, які привезли з Івано-Франківщини, бринзу з Чернівеччини, закарпатські вина, медовуху, хреновуху, коньяк і калганівку від пасічника з Борщева, а також смачні шашлики, ковбаси, реберця з м’ясом від ресторанів Тернополя. 

cript>

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.