Не люблю пустослів'я і надмінну вченність,
На стелі теж не намагаюсь спати
Я хочу готувати йому вечірю,
І на плечі у нього засинати
Я хочу готувати йому обіди,
Зустрічати в прихожій обіймами
Давно своїм вважаю чоловіком
Чоловіком! Не коханцем, не мрією
І коли під вечір дома душно
Хочу під ручку його взяти,
І піти гуляти вдвох по вулицях,
Щиро сміятися, сміливо танцювати
Я хочу прати всі його сорочки
Ділитись таємницями й надіями
І голову дрібницями морочити,
Образами не розбивати мрії
Ми будем з дітьми гратись у панаса
І вечори свічками прикрашати
І з найдорожчими людьми збиратись
За великими святковими столами
Хочу бути його світлом у віконці
І, крізь не один десяток літ,
Дуже хочу бути його..
Сонцем
Хочу готувати йому обід
Я даруватиму йому увагу,
Тил надійний, ніжність, що й не знав
І за усі оці мої старання
Я хочу лиш, щоб Він мене ...
кохав
©Надія Господарик
#поезія
#поет
#політ #словоневоробей
#дотик #приємноговечора
#poetry
#poems
#lirik
Олег
Анонім
Nat Tan reply Анонім