Місцеві фахівці та експерти VoxConnector спеціально для 20minut.ua по-різному оцінюють угоду про запровадження торгівлі між Україною та Канадою
З 1 серпня між Україною і Канадою почала діяти зона вільної торгівлі (далі, - ЗВТ). Канада відкрила для українських експортерів 98% свого ринку. І хоча з початку року експорт українських товарів у Канаду зростає, та все ж його частка в загальному експорті лишається незначною – тільки 0,0008% у 2016 році.
Запровадження зони вільної торгівлі між Україною та Канадою має не стільки економічне значення, скільки є демонстрацією дієвої міжнародної підтримки нашої країни зі сторони уряду Канади, вважає місцевий економічний фахівець Віталій Кудлак. Традиційно канадці, завдяки значній та впливовій українській діаспорі, є однією з найбільш дружніх до України націй, тому такий крок можна вважати цілком закономірним. Якщо розглядати дане рішення в довгостроковому періоді, воно може мати відчутні позитивні наслідки для нашої економіки, але це справа не одного року.
- На даний час об’єм торгівлі між Канадою та Україною дуже незначний, щоб навіть високі темпи її зростання змогли стати відчутним стимулом розвитку нашої економіки, - коментує пан Кудлак. - Зокрема, в загальній структурі експорту України за минулий рік частка Канади склала близько 0,008%, а в структурі імпорту біля 0,006%.
- Минулого року Україна експортувала до Канади товарів на майже 28 млн доларів. В структурі загального експорту з України, який склав більше 36 млрд дол, це мізерна сума, - каже заступник виконавчого директора міжнародного фонду "Відродження" Тарас Качка. - До прикладу, минулого року Україна лише на 13,5 млрд долекспортувала товарів та послуг до країн ЄС.
Навіть якщо угода про вільну торгівлю дасть фантастичні результати і ми збільшимо товарообіг у два рази, це все одно буде менше, ніж експорт України до Естонії, в яку ми минулого року експортували товарів і послуг на 98 млн дол, - наголошує фахівець.
Чи настільки потрібна нам ця угода, як її рекламують роз'яснює пан Качка.
- Очевидно, що угода про ЗВТ між Україною та Канадою нам потрібна, оскільки це важливо з точки зору торгівельної політики, - каже фахівець.
Канада, яка входить до G7 і G20, є прикладом багатого ринку, доступ до якого створює додаткові можливості для українського ринку, продовжує він. Це створює додаткові можливості для участі у виробничих ланцюгах між Україною, ЄС і Канадою. Також розвиток торгівлі з Україною є пріоритетом уряду Канади, який виділяє достатньо ресурсів для посилення торгівельних відносин. Уряди обох країн організовують бізнес-форуми аби налагодити більш тісні взаємини між компаніями обох країн. Таким чином угода є вагомим приводом для того щоб переосмислити економічні відносини і наповнити їх новим змістом.
Говорячи про зміст, угода з Канадою охоплює усі питання пов’язані з торгівлею товарами, наголошує пан Качка. Окрім тарифів, це питання технічного регулювання, стандартів, безпечності харчових продуктів і інших вимог, які зазвичай охоплюються поняттям "сертифікація" товарів. Це також питання митного оформлення.
- Угода містить розділ щодо доступу на ринки державних закупівель, а також захисту прав інтелектуальної власності, - розснює фахівець. - Таким чином в угоді врегульовано усі питання, що можуть бути пов’язані із торгівлею товарами. Здебільшого мова йде про підтвердження у відносинах між сторонами зобов’язань в рамках СОТ і визначення тих додаткових преференцій чи уточнень, які мають місце лише на двосторонньому рівні.
Зона вільної торгівлі з Канадою передбачає, що для більшості товарної номенклатури мита відміняються, наголошує керівник Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан. Однак є певні виключення для деяких товарів.
- Виключень відносно небагато, але вони є з обох боків, - коментує пані Мовчан. - Якщо говорити про доступ до ринку Канади, то виключення в першу чергу стосуються сільськогосподарської продукції.
Фахівець зауважує, що Канада зберегла свої класичні тарифні квоти на с/г товари – зернові культури (пшеницю та ячмінь, - прим. ред.), молочні продукти, м’ясо птиці, яйця, яловичину, свинину, маргарин. Ці товари тваринництва стандартно захищаються Канадою. В свою чергу Україна використовуватиме митні квоти на свинину та сало, ще для кількох продуктів тваринництва. Зокрема, м’яса птиці, сиру, масла, маргарину тощо, а цукор взагалі вилучений з режиму вільної торгівлі. Також Україна для достатньо великої кількості промислових та с/г товарів встановила перехідні періоди до семи років. Канада ж перехідних періодів фактично не має. Виключенням є легкові автомобілі.
Експорт між країнами починає зростати, каже пані Мовчан. На сьогодні існує позитивна динаміка росту експорту чорних металів, дубильних екстрактів, деяких видів харчової продукції, так і нових видів товарної номенклатури. До прикладу, поставки виробів з міді у Канаду зараз складають 5% загального експорту, снігоходи, які займають біля 10% експорту. Дуже швидко зростають поставки меду, соків та різноманітних перероблених з овочів товарів.
Щодо експорту послуг, то на думку Вероніки Мовчан, в першу чергу варто говорити про ІТ послуги та креативні послуги, пов’язані з дизайном, архітектурою тощо.
- Такі послуги можна надавати дистанційно, що значно полегшує експорт, зауважує фахівець. - Тим більше, що в Україні минулого року прийняли закон, який значно спрощує адміністрування експорту послуг.
Як результат, ми маємо досить прості і привабливі умови для експорту української продукції до Канади і бажання урядів обох країн істотно розвинути торгівлю. Тому в цієї угоди є всі шанси стати містком для торгівлі з Північною Америкою, воротами до якої стануть порти Канади.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 19 від 8 травня 2024
Читати номер