Автор книги, журналіст “20 хвилин” і шанувальник старовини, об'їздив майже всі пам’ятки краю. Він щоразу знаходив якусь захоплюючу, маловідому історію і розповідав її читачам. Спершу - на шпальтах газети “20 хвилин”, потім - у книзі.
- У 2009 р. вийшла моя перша, ще чорно-біла книга “Замки Тернопілля”. Там було менше замків. Тут їх 33, - розповідає Володимир. - Я намагався не писати про те, чого не бачив. Подорожував з дружиною, коли в нас ще не було синочка, робив сотні фото.
Інформацію про замки автор шукав у хроніках, старих джерелах, книгах. Неабияк допомогли і сайти.
- Цього разу я намагався змінити кут подачі, описувати не лише стіни, а й людей, які там колись жили і бували, - каже чоловік. - Це - не історична хроніка, а спроба привернути увагу до забутих і занедбаних фортець нашого краю. Прикро, що навіть тепер, коли 20 років незалежності уже позаду, ми знаємо про них так мало.
Із нових замків, які увійшли до книги, - Личківці, Озеряни, Старий Олексинець, Новосілка Костюкова, Ридомиль.
- Усі - дуже цікаві, - продовжує автор. - Але все в одній книзі не вмістиш. Так, я не встиг подати одну цитату автора ХІХ століття Володимира Інлендера. В його путівнику по Галичині згадується, що в Личківцях є Замкова гора і досить великі підземелля. Він був там у 1860-х рр. Знайти підземелля тепер важко, але я бачив там урвище. Місцева порода не сипка, сприяє утворенню підземель.
Для сина Володимира Мороза - дворічного Артемка - батькова книга - улюблена після казок. Хлопчик залюбки її гортає, адже там - дуже багато фото. В кінці видання є словник термінів, карта й покажчик імен та прізвищ.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous
Anonymous