У Тернополі правнук розповів про свого видатного предка

Олександр Плотніков  – вчитель трудового навчання і креслення у тернопільській школі. Історію свого прадіда він почав активно вивчати з 2010 року.  

- Малим я переглядав світлини із сімейного альбому. Коли питав, хто зображений на старовинних фотографіях, матір сама не знала, а бабця вперто мовчала, - каже він. - Я зрозумів, що це якась заборонена тема. У 2010-му році до моєї матері звернувся дослідник Василь Яременко і був дуже радий знайти нову інформацію. На той час доступною широкому загалу була лише одна світлина мого прадіда, - із його розстрільної справи.

Олелько Островський закінчив історико-філологічний факультет Київського університету на початку ХХ ст. і там захопився брошурою Міхновського «Самостійна Україна». Після університету був писарем нотарні в місті Золотоноші на Полтавщині, одночасно був членом підпільних патріотичних організацій.  Після провалу революції 1905-07 років, він перебрався жити в Коломию, де розпочав свій акторський шлях. Рівень його гри оцінили найвищі авторитети на тогочасній української сцені. Панас Саксаганський, перша зірка театральної України, подарував Островському свою фотографію із дарчим підписом.

Вогні рампи не заважали Островському писати історичні романи. Він є автором книг «Гетьман Іван Мазепа», «Руйнування Батурина» та «Іван Богун, полковник Вінницький» та ще двох десятків літературних творів.  Цікаво, що у 1992 році у Львові було поставлено п’єсу  «Нірвана», твір трагічного загиблого митця. Працівники бібліотеки передали збірку драматургічних п’єс режисеру Тернопільського театру, зі сподіваннями на постановку у місті творів Островського. Також у його доробку низка творів  для дітей, написаних у роки співпраці із Оленою Пчілкою, матір’ю Лесі Українки і відомим редактором альманахів української дитячої літератури.

- Це особливий випадок для Тернополя, - розповіли працівники музею, -  бо Олелько Островський єдиний  активний діяч Центральної ради, нащадок якого проживає в нашому місті. Нам пощастило, що СБУ відкрило доступ до його справи. Завдяки цьому ми змогли відкрити виставку архівних документів, які стосуються розправи над патріотом.  Ця людина багато зробила для української історії та літератури. Коли читаєш його твори жахаєшся від того, що у книгах сторічної давнини немовби описані сучасні події на Сході.  

Островський був отаманом козацького куреня в містечку Золотоноша на Черкащині, і підтримував порядок у місті після падіння царату. В роки влад, які часто змінювались у місті, городяни потребували захисту від бандитських зграй і анархії.  

. - Прадід був людиною широкого державного мислення, - розповідає Олександр Плотніков. -  У 1919 році впевнений в утвердженні незалежної України він передав у Київ план торгівлі із Персією. Він написав про можливість продавати цукор та інші товари у Закавказзя. Просив тільки, щоб цим питанням зайнялися професійні економісти.

В 1919 році Олелько Островський переїхав із дружиною та дітьми до Полтави, щоб на місцевій сцені повернутися до акторської професії. Однак, цей крок виявився згубним. Влітку 19-го року під час концерту він читав поезії Шевченка, які оспівували козацьку славу. Це не сподобалося місцевій владі –  словами «Єту петлюровскую сволочь нужно арестовать», голова губвиконкому оцінив подібний "націоналістичний" виступ. Невдовзі  чекісти заарештували актора. Знаменитий письменник і правозахисник  Володимир Короленко пробував заступитись за Олелька, але того уже потай від громадськості розстріляли. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.