Чому в Тернополі впав Янгол небесний

Сміялись і плакали, сумнівались і вірили, відділяли святе від грішного, знаходили межу між правдою і брехнею тернопільські театрали під час прем’єри вистави «Вуйцьо з крилами», що відбулась 27, 28, 30 березня у Тернопільському драмтеатрі ім. Т. Шевченка. Побачити постановку можна також 31 березня, а також 3, 6 і 14 квітня.

У героях п’єси сучасного українського драматурга Олександра Гавроша кожен міг упізнати себе й чітко побачити проблеми нашого суспільства. Актори чудово зіграли затурканих і обезкрилених селян, представників влади, духовенства, науки, медицини, культури. Люди перестали вірити в диво, тому й опинились на межі безкрилля.

• Янгол – це віра, – зазначив режисер-постановник, народний артист України Олег Мосійчук. – Тому це вистава про стовідсоткову віру. Якщо вона є, значить у світі творяться дива.

Ангел впав, щоб змінити людей

У Міжнародний день театру усі тернопільські шанувальники Мельпомени на кілька годин потрапили у карпатське село на обійстя Марії (народна артистка України Ярослава Мосійчук ) та Івана (заслужений артист України Микола Бажанов), де розвиваються дивовижні події. Під час літньої зливи з громом і блискавкою на подвір’я з неба падає Ангел (актор Євген Лацік). Невідомого чоловіка, що валявся під тином, першою побачила господиня двору. Вона сприйняла його за місцевого п’яницю. Та коли Іван допоміг тому чоловікові підвестись, то з’ясувалося, що в нього є крила і що він розмовляє незнаною мовою. Власне навколо цієї екстраординарної події й побудований увесь сюжет притчі-комедії «Вуйцьо з крилами», яку поставив головний режисер Тернопільського драмтеатру, народний артист України Олег Мосійчук.

У старому занедбаному млині, де живуть головні герої, жорна вже давно не мололи. Проте коли на це сільське подвір’я впав Ангел, він змусив їх крутитися й міняти світогляд тих персонажів, які з ним зустрічалися. Спочатку невідомого з крилами люди вважають Ангелом. Так стверджує сусідка Поланя (актриса Ярослава Мельник), яка переконує усіх у дивовижній схожості прибульця із іконою, на який зображений Архистратиг Михаїл. Вона запрошує батюшку (актор Микола Ткачов), аби той на власні очі побачив цю схожість. Священик одразу ж вирішує повідомити про дивовижне об’явлення владиці. Місцевий голова об’єднаної територіальної громади (народний артист України Ігор Сачко) разом із завклубом Міськом (актор Сергій Бачик) одразу ж беруться за облаштування нового місця паломництва. Так грушка стає «святим деревом», адже саме біля неї знайшли Ангела. В планах голови – будівництво каплички Янгола небесного, на яку починають збирати пожертви. Вся сільська громада з нетерпінням чекає дива.

Прибульця прирівнюють до ідіота

До обійстя Марії та Івана приходять паломники і туристи. Кожен намагається вирвати бодай пір’їнку з крила Ангела задля зцілення від недуг чи просто як сувенір на згадку. У той час місцевий дільничний (актор Ігор Наконечний), вважаючи невідомого з крилами підозрілим типом, доповідає про нього своєму керівництву. Тож на хутір Кривохатки приїжджає дослідник паранормальних явищ професор Селезньов (народний артист України В’ячеслав Хім’як) разом зі своїм помічником доцентом Галайкалом (заслужений артист України Сергій Андрушко). Оглянувши піддослідного, професор розвінчує сенсацію, мовляв, це ніякий не Ангел, а просто якийсь медичний експеримент над божевільною людиною, якій просто пришили крила. Науковець обіцяє допомогти  прилаштувати «шизофреніка» у відповідний заклад.

Протистоїть Ангелу місцева ворожка Моргіта (народна артистка України Люся Давидко), адже після його появи люди перестали до неї звертатися. Тож вона закликає собі на поміч злих духів і, навіть, просить Івана продати їй ту крилату істоту.

Дитяча віра творить диво

Восени господар знаменитого обійстя їде на заробітки, адже він мусить утримувати сім’ю і лікувати хвору доньку Христинку (актриса Оксана Яцишин). Вона після аварії не може ходити, тому пересувається на інвалідному візку. Дівчинка єдина з усіх щиро вірить в диво і ні на мить не сумнівається у справжності Ангела. Вона понад усе прагне, щоб він полетів, тому з усіх сил старається допомогти йому. Христинка і кашею його годує, і дбає, щоб не захворів, і, навіть, бажання за нього загадує, коли падає перший сніг. Врешті диво таки стається. Коли за Ангелом приїхали санітари, він видирається на дах і злітає в небо, а Христинка зводиться з інвалідного візка на ноги і відчайдушно кричить: «Лети, Янголику, лети!».

Глядачі завмерли від зворушливого моменту. Багато хто витирав сльози, сповна відчувши катарсис. Відтак зал вибухнув оплесками, які не вщухали упродовж десяти хвилин. Щасливі актори разом із режисером-постановником кільканадцять разів кланялися публіці. Після цього були квіти, слова вдячності і привітань із Міжнародним днем театру.

• Мені тяжко описати свої відчуття, – ділиться першими враженнями тернополянка Марія Купер. – Такої комедії я ще не бачила. Вже з перших хвилин була заінтригована музикою, дикими танцями духів. Під час першої дії герої потрапляли в кумедні ситуації. Це смішило. Але друга дія змусила серйозно замислитися над питанням віри і проблемами сучасного суспільства. Коли Ангел полетів, а дівчинка стала на ноги, я не могла стримати сліз. Дуже зачепило.

Отримали звання, нагороди, дарунки

З нагоди Міжнародного дня театру Президент України підписав указ №91 від 26 березня 2019 року про відзначення державними нагородами України. Відтак четверо тернополян отримали почесні звання за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки та високу професійну майстерність.

Головний режисер Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки Володимир Лісовий став народним артистом України, актор Тернопільського обласного академічного драмтеатру ім. Т. Шевченка Микола Петрушенко та головний диригент драмтеатру Василь Драгомирецький – заслуженими артистами. До когорти заслужених художників України приєднався й головний художник обласного драмтеатру Григорій Лоїк.

Квітами, грамотами, подяками, цінними подарунками і грошовими преміями відзначили колективи Тернопільського обласного академічного драмтеатру ім. Т. Шевченка та Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки очільники місцевої влади.

Двометровий портрет Тараса Шевчека, що складається із світлин пам’ятників Великому Кобзарю, встановлених на Тернопіллі, вручили директору драмтеатру, заслуженому артисту України Борису Репці представники обласного казначейства.

Щиро вітаємо усіх служителів Мельпомени із їхнім професійним святом і бажаємо нових творчих звершень, успішних постановок, незмінних аншлагів і вдячних глядачів!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.