У сімейних парах зараз загострюються давні конфлікти, а самотні — навпаки, шукають партнера

Водночас світова статистика, як пише видання "Кореспондент", свідчить про те, що одружені люди зараз переживають кризу у стосунках, а самотні - навпаки, шукають собі пару, і нерідко - в Інтернеті.
У стресовому стані в людей активізується страх беззахисності і загострюється прив'язаність до інших, пояснює тернопільський психоаналітик Владислав Газолишин.
Вирішити все і зразу
В Україну криза ще фактично не прийшла, у нас вона зараз швидше "накручена", вважає лікар.
— І в цей період люди мріють про надприбутки за найкоротший час. Банки шалено піднімають курси євро та долара. Так і в сім'ї — хочеться дуже швидко, за короткий час вирішити всі проблеми, — зауважує пан Газолишин. — Але треба розуміти, що кризу, яка проявилася в сім'ї, не можна вирішити швидко, наприклад, якоюсь покупкою, коли чоловік купить жінці подарунок на Миколая —  і всі конфлікти вирішаться. Або ж — люди розлучаться, і конфлікти вирішаться. Чи — самотня людина на час кризи знайде собі когось, з ким її переживе, і все вирішиться.
Потрібно розуміти, що сама проблема зароджується у підсвідомості, там закладається певний страх, який чекає свого часу вибухнути як бомба. І страх, який у багатьох активізувався зараз — це страх залишитися без роботи, без грошей, без даху над головою, — страх беззахисності. Тому й загострюється почуття, яке називається прив'язаністю.
До кого би прив'язатися?
Ми прив'язуємося до людей інстинктивно, несвідомо. Прив'язаність, за теорією Джека Буолбі, поєднує в собі три фактори — захисний, харчовий та сексуальний.
— Ми прив'язуємося до тих, хто нас добре захищає, добре годує і з ким нам добре в сексі, — пояснює психоаналітик. — Якщо тривога шалено наростає, то людина несвідомо шукає когось, до кого би прив'язатися. Це може бути чоловік, може бути жінка, це може бути сильний лідер чи політичний діяч.
Так, стривожені росіяни, на думку пана Владислава, обрали собі лідером Путіна, бо він є тією людиною, яка, як вони думають, може їх захистити. В Україні ж такого лідера-захисника нема, і це ще більше посилює тривогу.
— Одне тішить: що, перефразовуючи Кучму, українці — не росіяни, не настільки азіати, —  додає він. — Бо для азіата наявність сильного вожака дуже важлива. А ми більше індивідуалісти, більше покладаємось самі на себе. Тому й переживати цей період будемо самотужки. Будемо заощаджувати, більше купувати борошна, цукру, мила, сірників, — як колись вже було.
Зовнішня криза посилює внутрішню
Зараз економічна криза торкнулася насамперед тих сімей, які вже до того перебували в кризовій ситуації. І зовнішня криза тільки підсилює внутрішню. До таких "кризових" сімей лікарі відносять сім'ї, де хворіють на психічні захворювання, на алкоголізм, де є проблеми стосунків дорослих і дітей, хвора дитина, а також сім'ї, де в чоловіка чи дружини є коханка чи коханець.
Загальної, універсальної для всіх поради "що робити?" не існує. Однак варто спробувати розібратися не у грошових стосунках (хто скільки вклав у сім'ю), а в емоційному боці стосунків, радить психоаналітик:
— Емоційна підтримка один одного зараз дуже важлива. Бо так чи інакше, але фінансові проблеми торкаються кожної сім'ї: хтось працює, хтось дивиться за дітьми. Комусь батьки більше допомагають, комусь менше. Хтось комусь квартиру купив, комусь машину. І якщо зараз дивитися тільки на це - це ще більше загострить кризу в сім'ї, додасть ще більше тривоги і страху. Тому треба спуститися на емоційний рівень, запитати себе, чи ми любимо одне одного, чи можемо разом це подолати. Зрозуміти, що це наша спільна проблема.
Жінкам, за словами лікаря, зараз не варто перекладати всю провину за фінансові негаразди на своїх чоловіків. Адже у такій ситуації чоловік може так себе пришпорити, що в нього з'явиться синдром вигорання - він просто згорить на роботі, почне хворіти і взагалі перестане працювати.
З розрахунку чи по любові
Чим більше стосунки в сім'ї будуються не на почуттях, а на знаннях, розумі, фінансових розрахунках, —  тим вони складніші. Зараз психологи багато дискутують про те, чи захищає шлюбний контракт пару від конфліктів, чи покращує він стосунки.
— Варто усвідомлювати, що шлюбний контракт тримає людей у певних рамках, — розповідає психотерапевт. — Так, контракт певним чином спрощує, регламентує стосунки, але водночас він робить людей емоційно чужими. У них стосунки —  як у шефа і підлеглого —  хтось, безумовно, більше виграє, хтось програє. Якщо ж стосунки побудовані більше на почуттях, то вони більше мають можливості коригуватися. І причину кризи в стосунках варто шукати не зовні, а всередині сім'ї, вчитися говорити про свої почуття, розуміти один одного.
Тимчасове знеболювальне
Натомість самотніх людей страх беззахисності у період кризи підштовхує на пошуки пари.
— Однак варто розуміти, що значною мірою тут теж працює інстинкт прив'язаності, —  нагадує лікар. — Такі стосунки зав'язують не тому, що є бажання любити і щоб тебе любили, а тому, що хочеться бути прив'язаним до когось, хто тебе нагодує, захистить, з кимось ти будеш жити разом, хто через секс буде тобі підтверджувати, що ти — жінка, чи ти — чоловік. І тоді тривога знижується.
Але якщо в таких стосунках немає почуттів, то людина рано чи пізно починає себе почувати використаною і розчарованою. Може бути, що стосунки, які починають формуватися, допомагають людям саме на період кризи, а потім наступає розчарування.
— Тому перш ніж заводити стосунки, варто прислухатися до себе, варто знати, що ці стосунки можуть бути лише свого роду тимчасовим знеболювальним —  аби себе не почувати таким беззахисним, — продовжує пан Газолишин. — Дуже часто люди заходять на сайти знайомств не тому, що мають бажання поділитися з кимось своєю невитраченою любов'ю, а просто тому, що - страшно.... страшно бути самому.
Віртуальні стосунки - це часто самообман. Люди зосереджені тільки на своїх внутрішніх переживаннях, а партнера собі просто придумують, фантазують, який він є. А в результаті власна самотність лише загострюється. Бо взаємодія з іншим є лише на рівні фантазій, немає стикання з реальністю.
— Це так ніби ти хочеш їсти і починаєш фантазувати про їжу, — наводить аналогію лікар. — Починаєш фантазувати — починає ще більше виділятися шлункового соку. Фантазуєш, що ти вже поїв - а його виділяється ще більше. Так і тут. У випадку з вигаданими стосунками можуть з'явитися неврози, наростає тривога. Придумані стосунки є ознакою того, що людина боїться реальних стосунків, втікає від них у свої фантазії. Для неї реальність настільки страшна, що легше від неї втекти, сидіти в Інтернеті — людині здається, що так безпечніше.
Запивати, заїдати, заліковувати...
Тож, нестабільна ситуація навколо викликає тривогу, тривога викликає паніку, паніка, у свою чергу, - це маса беззмістовних рухів, коли тратиться маса енергії.
— Люди хочуть пошвидше позбутися цієї тривоги. Одні для цього будуть пити горілку, інші почнуть більше їсти, "заїдаючи" тривогу, ще інші питимуть ліки, аби її не було. Але все це неефективно, — наголошує пан Газолишин. — Повторюю, треба більше говорити про ці проблеми вдома, ділитися переживаннями, переживати спільно. Це буде ефективніше, до того ж, дешевше обійдеться. Не варто забувати й те, криза дається ще й для того, щоб людина стала сильнішою.
Виживають сильніші
Криза активізує конкуренцію, коли виживає сильніший. Конкуренція необхідна для нормального розвитку, а криза додає відчуття конкуренції.
— Під час кризи завжди є шанс вирватися вперед, — нагадує психоаналітик. — Бо хтось втрачає, а хтось активізуєтся, прискорюється, починає рухатися швидше. Перед тим, як стрибнути вперед, потрібно зробити крок назад. Це свого роду природний відбір, можливість переродитися, перейти з одного рівня на інший. Так дно корабля періодично треба очищувати від того, що на ньому наросло, бо інакше він не зможе пливти далі — він потопиться. Так і змії змінюють шкіру.
У сім'ї криза — це теж певне очищення, починають бути помітними такі проблеми, на які раніше уваги не звертали. І вони або вирішаться, або навпаки —  загострять стосунки і можуть розвалити сім'ю.
— Тому й варто запитати себе: ми зійшлися, бо нам були потрібні гроші, хтось на комусь хотів заробити, чи ми зійшлися тому, що ми любимо один одного, — підсумовує лікар. — І тоді кризу можна пережити навіть зблизившись. Криза може навіть покращити стосунки в сім'ї.